Не тільки в релігійному служінні, а й у всіх щоденних справах ізраїльтяни мали розрізняти чисте і нечисте. Усіх людей, які мали контакт із заразними або опоганювальними хворобами, ізолювали від табору; їм не дозволялося повертатися без ретельного очищення як тіла, так і одежі. У випадку, якщо хтось мав хворобу, що призводила до осквернення, давалося повеління: “Кожне ложе, що ... ляже на ньому, буде нечисте, і кожна річ, що він сяде на ній, буде нечиста. І кожен, хто доторкнеться ложа його, випере свою одежу й обмиється в воді, і буде нечистий аж до вечора. А хто сяде на річ, що на ній сидів... той випере одежу свою й обмиється в воді, і буде нечистий аж до вечора. А хто доторкнеться до тіла течивого, той випере одежу свою й обмиється в воді, і буде нечистий аж до вечора... то випере той одежу свою й обмиється в воді, і буде нечистий аж до вечора. ...А глиняний посуд, що його доторкнеться ... буде розбитий, а кожен посуд дерев'яний буде обмитий водою” (Левит 15:4-12). СЗ 205.2
Закон стосовно прокази також є прикладом ретельності, з якою мали виконуватися цi постанови: СЗ 206.1
“По всі дні, коли болячка на ньому, буде нечистий, — він [прокажений] нечистий. Самітний буде пробувати він, — поза табором оселя його. А одежа, коли буде на ній зараза прокази, на одежі вовняній, або на одежі льняній, або на нитці прямовісній, або на нитці поземій із льону та вовни, або на шкурі, або на всякім шкурянім виробі... І буде воно показане священикові. І огляне священик ту заразу, та й замкне заразливе на сім день. А дня сьомого огляне він ту заразу; коли зараза та поширилася на одежі, або на нитці прямовісній, або на нитці поземій, або на шкурі, на всьому, що зроблене зо шкури, та зараза — злослива проказа, нечиста вона. І він спалить ту одежу, або нитку прямовісну, або нитку позему в вовні або в льоні, або всяку річ шкуряну, що буде на ній зараза, — бо злослива проказа це, огнем буде спалена” (Левит 13:46-52). СЗ 206.2
Так само, коли виявлялося, що житло небезпечне для проживання, його знищували. Священик “розвалить той дім, і каміння його, і дерево його, і ввесь тинк дому, і винесе поза місто, до нечистого місця. А хто входить до того дому всі дні, коли він замикав його, той буде нечистий аж до вечора. А хто лежить у тім домі, той випере одежу свою, і хто їсть у тім домі, той випере одежу свою” (Левит 14:45-47). СЗ 206.3