З безмежною ніжністю Спаситель ставиться до душ, придбаних Його кров'ю. Вони належать Йому за правом Його любові. Він дивиться на них із невимовною тугою. Його серце поривається не тільки до найкраще вихованих, найбільш привабливих дітей, але й до тих, які через спадковість та недбалість у вихованні мають небажані риси характеру. Багато батьків не усвідомлюють, наскільки відповідальні за ці риси своїх дітей. Їм не вистачає ніжності й мудрості щодо заблудних, котрих вони самі й довели до цього. Однак Ісус дивиться на таких дітей зі співчуттям. Він бачить причину і наслідок. СЗ 22.4
Працівник-християнин може стати Божим знаряддям для навернення цих спотворених, заблудних душ до Спасителя. Діючи мудро й тактовно, він може прив'язати їх до свого серця, вселити мужність і надію. Завдяки благодаті Христа ви зможете побачити їхні характери перетвореними, так що про них можна буде сказати: “Таким належить Царство Боже”. СЗ 23.1