Їсти лише задля вдоволення апетиту — помилка; однак не потрібно ставитися з байдужістю до якості їжі та способу її приготування. Якщо їжу вживати без задоволення, організм не отримає доброго живлення. Їжу потрібно ретельно вибирати та готувати вміло і з розумом. СЗ 225.1
Для випікання хліба біле борошно найвищого ґатунку не найкраще. Його вживання не є корисним або економним. Хлібові з борошна високого ґатунку бракує поживних елементів, які можна знайти в хлібі з непросіяного пшеничного борошна. Вживання білого хліба часто є причиною запорів та інших нездорових станів. СЗ 225.2
Використання соди або порошку для печива при випіканні хліба шкідливе і зайве. Сода призводить до запалення шлунка і часто отруює увесь організм. Багато домашніх господарок вважають, що не зможуть приготувати хороший хліб без соди, але це хибна думка. Якби вони потурбувалися навчитися кращих методів, їхній хліб мав би більш природний смак, був би кориснішим та апетитнішим. СЗ 225.3
Випікаючи хліб на дріжджах, не варто використовувати молоко замість води. Використання молока — це додаткова витрата; крім того, воно робить хліб значно менш корисним. Хліб, замішаний на молоці, залишається після випікання свіжим не так довго, як хліб, замішаний на воді; він швидше викликає бродіння в шлунку. СЗ 225.4
Хліб має бути легким і солодким. Не можна допускати навіть найменшого кислого присмаку. Буханки повинні бути малими і так добре випеченими, щоб, наскільки це можливо, дріжджові бактерії загинули. Гарячий або свіжий дріжджовий хліб будь-якого виду важкий для травлення. Він ніколи не повинен з'являтися на столі. Це правило, однак, не стосується прісного хліба. Свіжі булочки із пшеничного борошна грубого помелу без дріжджів або розчини, спечені в добре прогрітій духовці, корисні і смачні. СЗ 225.5
Крупи, що використовуються для каші й “кашки”, необхідно варити кілька годин. Проте м'яка або рідка їжа менш корисна, ніж суха, яка вимагає старанного пережовування. Сухарі або двічі випечений хліб є одним з найлегше перетравлюваних і смачних продуктів. Поріжте на скибки звичайний дріжджовий хліб і підсушіть у теплій духовці, доки не зникне останній слід вологи. Нехай шматочки хліба злегка підрум'яняться з усіх боків. У сухому місці цей хліб може зберігатися значно довше за звичайний і підігрітий перед вживанням буде, як свіжий. СЗ 226.1
Зазвичай у їжу використовують надто багато цукру. Тістечка, солодкі пудинги, кондитерські вироби, желе, джеми — активні чинники нестравності. Особливо шкідливі креми і пудинги, основними компонентами яких є молоко, яйця і цукор. Необхідно уникати використання у великій кількості суміші молока і цукру. Перед уживанням молоко потрібно піддати ретельній стерилізації; при дотриманні цього застережного заходу зменшується небезпека захворіти якоюсь недугою. Масло менш шкідливе, якщо його споживати із хлібом у холодному вигляді, а не використовувати для приготування їжі. Але, як правило, краще взагалі обходитися без нього. Сир ще більш не бажаний, він повністю не придатний для їжі*Обережність у тому, що стосується чистоти всіх молочних продуктів. — справа першочергової важливості. Цій меті служать часті перевірки молочної худоби, а також ретельна пастеризація та охолодження молочних продуктів. Уживання цих продуктів за відсутності відомостей про їхнє походження або ж у випадку недбалого з ними поводження становить серйозну загрозу для здоров'я. Так, у Бюлетені № 1705 Департаменту сільського господарства і фермерства США державний експерт Ровена Шмідт Карпентер пише: “Ті самі хімічні складники та фізичні властивості, які говорять на користь використання людьми молока в їжу, роблять його прекрасним живильним середовищем для бактерій”. Читач розуміє, що посилання на сир не має на увазі домашній сир або їжу подібного характеру, котрі автор завжди визнавала корисними для здоров'я. — Видавці.. СЗ 226.2
Мізерна, погано приготовлена їжа псує кров, ослаблюючи кровотворні органи. Вона виводить з ладу організм та викликає хворобу, що супроводжується дратівливістю і поганим настроєм. Кількість жертв поганої кулінарії обчислюється тисячами й десятками тисяч. Над багатьма могилами можна було б встановити напис: “Помер унаслідок погано приготовленої їжі” або “Помер унаслідок жорстокого поводження зі шлунком”. СЗ 227.1
Священний обов'язок тих, хто готує їжу, — навчитися готувати здорову їжу. Багато душ загинуло через погану кулінарію. Аби спекти добрий хліб, потрібні старанність і дбайливість, однак у буханцеві доброго хліба більше релігії, ніж багатьом здається. Існує мало справді добрих кухарів. Молоді жінки вважають, що приготування їжі й інша домашня робота принизливі для них. Через це багато дівчат, які вийшли заміж і повинні піклуватися про сім'ю, не мають жодного уявлення про обов'язки дружини й матері. СЗ 227.2
Приготування їжі — наука, і неабияка, а одна з найголовніших у практичному житті. Це наука, якої мають навчитися всі жінки, і її потрібно викладати так, щоб від неї отримали користь бідніші класи. Аби приготувати їжу апетитну і водночас просту й поживну, потрібне вміння, і цього можна досягти. Кухарі повинні знати, як готувати прості страви простим здоровим способом, щоб вона була приємнішою на смак і кориснішою завдяки своїй простоті. СЗ 227.3
Кожна жінка, яка стоїть на чолі сім'ї, проте не володіє мистецтвом здорової кулінарії, повинна вирішити засвоїти те, що суттєво важливе для благополуччя її домашніх. У багатьох місцях школи здорової кулінарії надають можливість для навчання в цій галузі. Жінка, котра не має такої допомоги, повинна навчитися в якоїсь доброї кухарки, наполегливо докладаючи зусиль, щоб удосконалюватися, аж поки не стане майстринею кулінарного мистецтва. СЗ 227.4
Регулярність у харчуванні має життєво важливе значення. Повинен бути визначений час для кожного прийому їжі. У цей час нехай кожен споживає те, чого вимагає організм, а після цього вже нічого не їсть аж до наступного приймання їжі. Багато людей їдять, коли організм не має в цьому потреби, нерегулярно та між основними прийомами їжі, бо їм бракує сили волі опиратися своїм нахилам. Під час подорожі дехто постійно жує, якщо під рукою є щось їстівне. Це дуже шкідливо. Якби подорожуючі регулярно споживали просту поживну їжу, вони б не відчували такої сильної втоми і не страждали так від нудоти. СЗ 227.5
Ще одна небезпечна звичка — їсти перед сном. Людина могла вже спожити їжу під час регулярних прийомів їжі, але, відчуваючи певну слабкість, їсть ще. Через потурання ця неправильна дія перетворюється на звичку і часто так міцно закріплюється, що видається неможливим заснути, не попоївши. Унаслідок пізніх вечерь процес травлення продовжується і під час сну. Проте хоча шлунок працює постійно, він не виконує своєї роботи належним чином. Сон часто порушується неприємними сновидіннями, а вранці людина прокидається не відсвіженою, без особливого бажання поснідати. Коли ми лягаємо відпочивати, шлунок уже має закінчити свою роботу, щоб мати можливість відпочити, як і інші органи тіла. Для осіб, котрі ведуть сидячий спосіб життя, пізні вечері особливо шкідливі. Вони викликають порушення, котрі часто є початком захворювання, що призводить до смерті. СЗ 228.1
У багатьох випадках кволість, яка викликає бажання поїсти, з'являється тому, що органи травлення були надто перевантажені впродовж дня. Звільнившись від однієї спожитої трапези, органи травлення потребують відпочинку. Між прийманнями їжі повинні бути інтервали принаймні в п'ять або шість годин, і більшість людей, котрі спробують дотримуватися цього плану, виявлять, що дворазове харчування на день краще за триразове. СЗ 228.2