Багато хто виступає за ліцензування торгівлі спритним, вважаючи, що це обмежить зло, до якого призводить пияцтво. Однак ліцензування торгівлі ставить її під захист закону. Уряд санкціонує її існування і таким чином підтримує зло, котре на словах намагається обмежити. Під захистом законів про ліцензування броварні, перегінні та винокурні заводи насаджуються по всій країні, і торговець спритним займається своєю справою біля самих наших дверей. СЗ 260.3
Часто йому забороняється продавати алкогольні напої п'яним або тим, хто, як відомо, є закоренілим алкоголіком; однак робота з перетворення молоді на пияків невпинно просувається вперед. Від появи в молоді охоти до спиртного залежить саме життя торгівлі. Крок за кроком молодих людей провадять до того, що в них укорінюється звичка до вживання спиртних напоїв і з'являється до них жага, котра вимагає, щоб її задовольнили за будь-яку ціну. Продати спиртне закоренілому пиякові, котрий у більшості випадків уже й так приречений на загибель, було б меншим злом, аніж дозволити, щоб цвіт нашої молоді зруйнував себе, звабившись цією страхітливою звичкою. СЗ 261.1
Унаслідок дозволу на торгівлю спиртними напоями існує постійна спокуса для тих, хто намагається звільнитися від згубної звички. Були створені заклади, де жертвам нестриманості можуть допомогти подолати цю пристрасть. Це — благородна справа, але доки торгівля спиртними напоями санкціонована законом, люди, що мають потяг до них, одержують мало користі від притулків для алкоголіків. Вони не можуть перебувати там постійно. Їм потрібно знову зайняти своє місце в суспільстві. Потяг до п'янких напоїв хоча й ослаб, проте повністю не зник, а коли з усіх боків напосідає спокуса, вони надто часто стають легкою здобиччю. СЗ 261.2
Якщо людина має норовисту тварину і, знаючи її вдачу, надає їй свободу, то відповідно до законів країни вона несе відповідальність за лихо, котре може скоїти тварина. У законах, даних Ізраїлеві, Господь зазначив: якщо тварина, відома своєю норовистістю, ставала причиною смерті людини, власник мав заплатити своїм життям за таку недбалість або зловмисність. Згідно з цим самим принципом, уряд, який дає дозвіл торговцю алкоголем, повинен нести відповідальність за наслідки його торгівлі. І якщо випускати норовисту худобину вважається злочином, гідним смерті, то наскільки більшим злочином є санкціонування роботи торговця спиртним! СЗ 261.3
Ліцензії видають під приводом того, що вони приносять прибуток у громадську скарбницю. Але чого вартий цей прибуток у порівнянні з величезними витратами, зумовленими наявністю злочинців, божевільних, жебраків — плодів торгівлі спритним! Людина під дією алкоголю скоює злочин, її віддають під суд, і ті, що узаконили торгівлю, змушені мати справу з результатом власної роботи. Вони дали дозвіл на продаж пійла, котре здатне перетворити нормальну людину на безумця, а тепер повинні послати цю людину до в'язниці або на шибеницю, тоді як дружина й діти, часто полишені без засобів до існування, змушені перебувати на утриманні місцевої спільноти, в якій вони проживають. СЗ 262.1
Беручи до уваги лише фінансовий аспект питання, яким безумством є дозволяти такий бізнес! Який прибуток міг би компенсувати втрату людського розуму, спотворення і знищення образу Божого в людині, загибель дітей, доведених до убозтва й деградації, котрі увічнюють у своїх дітях злі нахили своїх п'яних батьків? СЗ 262.2