Той, Хто дав Адамові Єву як помічницю, здійснив Своє перше чудо на весільному бенкеті. У святковому залі, де, зібравшись разом, раділи друзі й рідні, Христос розпочав Своє суспільне служіння. Таким чином Він ухвалив шлюб, визнаючи його як запроваджений Ним Самим інститут. Господь постановив, щоб чоловіки й жінки були об'єднані у святому союзі, аби створювати сім'ї, члени котрих, увінчані честю, були б визнані як члени Небесної родини. СЗ 272.1
Христос ушанував шлюбні відносини, зробивши їх також символом єдності між Собою та Своїми викупленими. Він Сам — Наречений, а наречена — Церква, про яку Він говорить як про Свою вибрану: “Уся ти прекрасна, моя ти подруженько, і плями нема на тобі!” (П.Пісень 4:7). СЗ 272.2
Христос “полюбив Церкву, й віддав Себе за неї, щоб її освятити, очистити... щоб вона була свята й непорочна. Так і чоловіки повинні любити своїх дружин” (Ефес.5:25-28). СЗ 272.3
Сімейні узи — найтісніші, найніжніші та найсвятіші з усіх, що існують на Землі. Вони призначені бути благословенням для людства. І вони стають благословенням там, де люди складають шлюбний заповіт мудро, у страху Божому, з належним розумінням його обов'язків. СЗ 272.4
Особи, котрі мають намір одружитися, повинні замислитися, якими будуть характер і вплив створеної ними сім'ї. Коли ж вони стануть батьками, на них покладається священна відповідальність. Від них великою мірою залежить благополуччя їхніх дітей у цьому світі, а також щастя у світі прийдешньому. Великою мірою вони визначають і ту фізичну й моральну основу, яку одержують малюки. А від характеру сім'ї залежить стан суспільства. Вага впливу кожної сім'ї позначиться на шальці терезів, котра або підійметься догори, або опуститься донизу. СЗ 273.1
Вибір друга життя потрібно робити з огляду на те, щоб якнайкраще забезпечити фізичний, розумовий і духовний добробут батьків та їхніх дітей, щоб як одні, так і інші стали благословенням для ближніх і шанували свого Творця. СЗ 273.2
Перш ніж узяти на себе відповідальність, пов'язану зі шлюбом, молоді чоловіки й жінки повинні мати такий досвід практичного життя, який підготував би їх до виконання його обов'язків та несення його тягарів. Не слід заохочувати ранні шлюби. У такі важливі, далекосяжні за своїми наслідками стосунки, як шлюбні, не слід вступати поспіхом, без відповідної підготовки, коли фізичні й розумові сили ще недостатньо розвинуті. СЗ 273.3
Подружжя може не володіти земним багатством, але воно повинно мати значно більше благословення, тобто здоров'я. У більшості випадків не повинно бути великої різниці у віці. Нехтування цим правилом може завдати серйозної шкоди здоров'ю молодшого партнера. Та й діти часто бувають фізично й розумово слабкими. Вони не можуть отримати від уже немолодого батька чи немолодої матері турботу й дружнє спілкування, необхідні в їхньому молодому віці (а смерть може позбавити їх батька або матері саме тоді, коли вони найбільше потребують їхніх любові й керівництва). СЗ 273.4
Надійний шлюбний союз можна укласти лише в Христі. Людська любов має запозичити свої найтісніші зв'язки від любові Божественної. Тільки там, де панує Христос, може існувати справжня, глибока, безкорислива любов. СЗ 274.1
Любов — дорогоцінний дар, який ми отримуємо від Ісуса. Чиста, свята любов — це не просто почуття, а принцип. Люди, спонукані справжньою любов'ю, не можуть діяти нерозважливо або бути засліпленими. Навчені Святим Духом, вони люблять Бога понад усе, а своїх ближніх, як самих себе. СЗ 274.2
Нехай особи, котрі мають намір одружитися, зважать кожне своє почуття спостерігають за кожним проявом характеру людини, з якою думають з'єднати своє життя й долю. Нехай кожний крок, що провадить до шлюбного союзу, відзначається скромністю, простотою, щирістю і палким бажанням догодити Богові та вшанувати Його. Шлюб позначається на подальшому житті як у цьому світі, так і в прийдешньому. Щирий християнин не складатиме планів, яких не може схвалити Бог. СЗ 274.3
Якщо ви благословенні богобоязливими батьками, то шукайте в них поради. Відкрийте їм свої надії та плани, засвоюйте уроки з їхнього життєвого досвіду, і це вбереже вас від багатьох душевних болів. Насамперед зробіть Христа своїм Порадником. З молитвою вивчайте Його Слово. СЗ 274.4
Керуючись цим, нехай молода жінка погоджується мати за друга житія лише того, хто володіє чистими, мужніми рисами характеру, старанністю, наполегливістю й чесністю, хто любить і боїться Бога. Нехай молодий мужчина шукає таку подругу, котра має бути поруч із ним, готова нести свою частину життєвих турбот, котра облагороджуватиме, очищуватиме його своїм впливом та ощасливить своєю любов'ю. СЗ 274.5
“Жінка розумна — від Господа”. “Довіряє їй серце її чоловіка... Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі дні свого життя... Свої уста вона відкриває на мудрість, і милостива наука їй на язиці. Дoглядaє вона ходи дому свого, і хліба з лінивства не їсть. Устають її діти, і хвалять її, чоловік її — й він похваляє її: Багато було тих чеснот них дочок, та ти їх усіх перевищила!” “Хто жінку чеснотну знайшов, знайшов той добро, і милість отримав від Господа” (Прип.19:14; 31:11, 12, 26-29; 18:22). СЗ 275.1
З якою б обережністю й мудрістю не укладався шлюб, мало є таких пар, які перебувають у повній єдності під час звершення шлюбної церемонії. Справжній союз двох з'єднаних шлюбом людей формується впродовж наступних років. СЗ 275.2
Як тільки молода пара зустрічається з тягарем життєвих труднощів і турбот, романтика, котрою уява так часто огортає шлюб, зникає. Подружжя починає пізнавати характер одне одного так, як не могли цього зробити до шлюбу. Це найкритичніший період у їхньому житті. Щастя й успіх усього подальшого життя залежать від того, чи оберуть вони тепер правильний курс. Часто вони зауважують одне в одному слабкості й вади, про які не підозрювали; проте серця, об'єднані любов'ю, бачитимуть і позитивні якості, котрих раніше не помічали. Нехай же кожен прагне знаходити чесноти, а не вади. Часто наше власне ставлення, атмосфера, що оточує нас, визначають, що ми бачимо в інших. Багато хто вважає прояв любові слабкістю; їхня стриманість відштовхує інших. Такий дух перешкоджає проявам чуйності. Коли прагнення до товариськості й великодушності придушується, він вгасає і серце стає спустошеним та холодним. Ми повинні остерігатися цієї помилки. Любов не може довго існувати, якщо не знаходить прояву. Нехай же серце людини, пов'язаної з вами, не страждає через нестачу доброти і співчуття. СЗ 275.3
Хоч можуть виникнути труднощі, непорозуміння та розчарування, ані чоловік, ані дружина не повинні давати місця думці, що їхній шлюб — помилка і вони розчарувалися в ньому. Прийміть рішення бути одне для одного всім, чим тільки можете бути. Продовжуйте приділяти одне одному стільки ж уваги, скільки й раніше. Підтримуйте всіляко одне одного в життєвій боротьбі. Намагайтеся ощасливити одне одного. Нехай між вами буде взаємна любов та взаємна поблажливість. Тоді шлюб не стане завершенням кохання, натомість — його початком. Тепло справжньої дружби, любов, що з'єднує серця, — це передчуття небесної радості. СЗ 275.4
Кожну сім'ю оточує священне коло, яке повинно залишатися непорушним. Жодна стороння людина не має права входити до нього. Нехай ані чоловік, ані дружина не дозволяють іншим бути посвяченими в таємниці, які належать винятково їм. СЗ 276.1
Нехай кожен замість того, щоб вимагати любові до себе, дарує її іншим. Розвивайте в собі все найшляхетніше та не баріться визнавати добрі риси одне в одному. Усвідомлення того, що тебе цінують, — чудовий стимул, який приносить задоволення. Співчуття й повага підтримують прагнення досягти досконалості; та й сама любов міцнішає, коли спонукує до більш благородної мети. СЗ 276.2
Ні чоловік, ні дружина не повинні розчиняти свою індивідуальність в індивідуальності іншого. Кожен має особисті відносини з Богом. І кожен повинен запитувати в Нього: “Що вірно?” “Що невірно?” “Яким чином я можу якнайкраще виконати призначення свого життя?” Нехай багатство вашої любові буде віддане Тому, Хто віддав за вас Своє життя. Нехай Христос стане для вас у всьому першим, останнім і найкращим. У міру того як ваша любов до Нього стає глибшою й сильнішою, ваша любов один до одного очищується та міцніє. СЗ 276.3
Дух, котрий Христос виявляє щодо до нас, — це дух, який чоловік і дружина повинні виявляти одне до одного. “Як і Христос полюбив нас”, “живіть у любові”. “Як Церква кориться Христові, так і дружини — чоловікам у всьому. Чоловіки, любіть своїх дружин, як Христос полюбив Церкву й віддав Себе за неї” (Ефес.5:2, 24, 25). СЗ 276.4
Ані чоловік, ані дружина не повинні робити спроб деспотично панувати над своїм супутником життя. Не намагайтеся примусити одне одного поступитися вашим бажанням. Роблячи так, ви не зможете зберегти взаємну любов. Будьте добрими, терплячими, вибачливими, уважними й люб'язними. Благодаттю Божою ви можете ощасливити одне одного, як обіцяли в шлюбній обітниці. СЗ 277.1