Найкраща пожива для немовляти — їжа, яку дає природа. Тож не варто без потреби позбавляти його цієї можливості. З боку матері безсердечно намагатися звільнитися від ніжного обов'язку вигодувати свого малюка задля вигоди чи світських задоволень. СЗ 295.1
Матір, яка дозволяє, щоб її дитину годувала інша жінка, повинна добре замислитися над можливими наслідками. Годувальниця певною мірою передає дитині, котру вигодовує, власні настрій і темперамент. СЗ 295.2
Навряд чи можна переоцінити важливість виховання в дітей правильних звичок у харчуванні. Малюки повинні засвоїти: вони їдять для того, щоб жити, а не живуть для того, щоб їсти. Виховання має початися ще тоді, коли немовля перебуває на руках у матері. Дитині потрібно давати їжу тільки через регулярні проміжки часу, а в міру дорослішання — не так часто. Не варто давати солодощі або їжу для дорослих людей, яку вона не здатна перетравити. Обережність і регулярність у годуванні немовлят не тільки сприяє здоров'ю, роблячи їх спокійними та ласкавими, а й закладає основу звичок, які будуть для них благословенням у подальші роки. СЗ 295.3
Коли діти виходять з раннього віку, велику увагу, як і раніше, слід приділяти вихованню їхніх смаків та апетиту. Часто їм дозволено їсти, що вони хочуть і коли хочуть без огляду на здоров'я. Зусилля та гроші, часто марно витрачувані на шкідливі ласощі, змушують молодь вважати, що найвища мета в житті і найбільше щастя — можливість потурати апетитові. Результатом такого виховання стає обжерливість, потім приходить хвороба, а слідом за нею, як правило, вживання отруйних ліків. СЗ 295.4
Батьки повинні виховувати апетит своїх дітей і не дозволяти їм уживати нездорову їжу. Однак у своїх спробах упорядкувати харчування ми повинні бути обережними та не припуститися помилки, примушуючи дітей їсти несмачну їжу або надмірну кількість їжі. Діти мають права, можуть віддавати чомусь перевагу, і якщо ці бажання розумні, їх слід поважати. СЗ 295.5
Необхідно ретельно дотримуватися регулярності в харчуванні. Нічого не слід споживати в проміжках між прийманнями їжі — жодних кондитерських виробів, горіхів, фруктів тощо. Нерегулярність у харчуванні руйнує здоровий тонус органів травлення, завдаючи шкоди здоров'ю й бадьорості. Тому коли діти сідають за стіл, вони не отримують задоволення від корисної їжі. Їхній апетит вимагає того, що шкідливе для них. СЗ 296.1
Матері, які задовольняють бажання своїх дітей ціною їхнього здоров'я й доброго настрою, сіють насіння зла, що проросте і принесе плід. Потурання власним бажанням зростає разом з малюком, і в жертву приносяться як розумова, так і фізична сили. Чинячи так. матері з гіркотою пожинають посіяне ними насіння. Вони бачать, що їхні діти виростають не здатними за своїм характером і налаштуванням розуму приносити користь та відігравати благородну роль у житті суспільства чи сім'ї. Духовна, а також розумова її фізична сили страждають від того впливу, який справляє на них нездорова їжа. Сумління притупляється, втрачається здатність до сприйняття усього доброго. СЗ 296.2
Навчаючи дітей управляти своїм апетитом та харчуватися з думкою про здоров'я, роз'яснюйте їм, що вони відмовляють собі лише в тому, що може завдати їм шкоди. Вони залишають шкідливе задля чогось кращого. Нехай сервірований добрими стравами стіл, якими так щедро забезпечує нас Бог. має привабливий вигляд. Нехай трапеза буде радісним, щасливим часом. Насолоджуючись дарами Божими, будемо приносити хвалу подяки Подателю цих благ. СЗ 296.3