Найвищою з усіх наук є наука спасіння душ. Найвеличніша справа, до якої можуть прагнути люди, — справа навернення душ від гріха до святості. Для виконання цієї роботи має бути закладена широка підвалина. Необхідна всебічна освіта — освіта, котра вимагатиме від батьків і вчителів такої турботи, таких зусиль, яких не вимагає звичайне осягнення наук. Вимагається дещо більше, ніж культура інтелекту. Освіта не буде завершеною, якщо тіло, розум і серце не отримають її в однаковій мірі. Характер має одержати належне виховання, аби досягти свого найповнішого і найвищого розвитку. Усі здібності розуму й тіла потрібно розвивати і правильно виховувати. Наш обов'язок — розвивати і тренувати кожну здібність, що зробить нас більш ефективними працівниками для Бога. СЗ 308.2
Справжня освіта охоплює все єство. Вона навчає, як правильно використати себе. Вона дає змогу якнайкраще застосовувати наші мозок, кістки та м'язи, тіло, розум і серце. Розумові здібності як вищі сили повинні управляти царством тіла. Властиві людській природі бажання та пристрасті мають перебувати під керівництвом сумління й духовних уподобань. На чолі людства стоїть Христос, і Його намір полягає в тому, щоби провадити нас на високі святі дороги чистоти в Його служінні. Завдяки чудовій дії Його благодаті ми маємо досягти повноти в Ньому. СЗ 308.3
Ісус отримав освіту вдома. Його першою вчителькою серед людей була мати. З її вуст та пророчих сувоїв Він навчався небесних істин. Він жив у селянському домі, де сумлінно і з радістю ніс Свою частку домашніх турбот. Він, Повелитель Небес, охоче служив іншим, був слухняним люблячим Сином. Ісус опанував ремесло, і Своїми руками працював разом з Йосипом у теслярській майстерні. В одязі простого трудівника Він ходив вулицями маленького містечка, прямуючи до місця Своєї скромної праці та повертаючись із нього. СЗ 309.1
Тогочасним людям було властиво визначати цінність речей за їхнім зовнішнім виглядом. Чим безсилішою ставала релігія, тим більшої пишності вона набувала. Учителі того часу намагалися викликати повагу з допомогою показних обрядів та хвастощів. У порівнянні з цим життя Ісуса було разючим контрастом. Його життя доводило нікчемність того, що, на думку людей, було найсуттєвішим у житті. Він не поривався навчатися в тодішніх школах, де звеличувалося незначне і применшувалося величне. Він здобував освіту з призначених Небом джерел — корисної праці, вивчення Писань, природи та життєвих досвідів. Це — Божі підручники, сповнені настанов для всіх, хто докладає до них охочі руки, спостережливі очі, сприйнятливе серце. СЗ 309.2
“Дитина ж росла й міцніла, сповнюючись мудрості, і благодать Божа була на Ній” (Луки 2:40). СЗ 309.3
Підготовлений таким чином, Ісус узявся за виконання Своєї місії. Спілкуючись із людьми, Він повсякчас справляв на них благословенний вплив, виявляючи небачену світом перетворювальну силу. СЗ 309.4
Сім'я — перша школа дитини, і саме тут має закладатися основа для життя служіння. Його принципи повинні викладатися не тільки теоретично. Вони мають визначати напрямок виховання впродовж усього життя. СЗ 309.5
З дуже раннього віку дитині слід викладати урок корисності. Як тільки фізичні сили та мислення досягнуть достатнього розвитку, їй необхідно доручати обов'язки в домашньому господарстві. Слід підтримувати дитину в її спробах допомогти батькові й матері, заохочувати її зрікатися себе та володіти собою, дбати насамперед про щастя і зручність інших, а не про власні, шукати можливостей висловити підбадьорення та допомогти братам, сестрам, товаришам по іграх, виявляти доброту до перестарілих, хворих і нещасних. Чим більше сім'я сповнена духом справжнього служіння, тим повніше він виявлятиметься в житті дітей. Вони навчаться знаходити радість у тому, щоб служити й жертвувати задля добра інших. СЗ 310.1