“Їх було дев'яносто дев'ять, і вони безпечно лежали під дахом кошари. Але одна перебувала в горах, далеко далеко від золотих воріт, у безлюдних, пустельних горах, позбавлена ніжної опіки Пастиря. СЗ 401.6
— Господи, тут у Тебе є Твої дев'яносто дев'ять. Хіба це замало для Тебе? СЗ 402.1
Але Пастир відповів: СЗ 402.2
— Одна з Моїх овець заблукала від Мене, і хоч дорога кам'яниста й крута, Я йду в пустелю шукати Мою вівцю. СЗ 402.3
Та ніхто з викуплених ніколи не довідався, через які глибокі води та крізь яку темну ніч довелося пройти Господові, перш ніж Він знайшов Свою загублену вівцю. Далеко в пустині Він почув її крик — ослабленої, безпорадної, помираючої. СЗ 402.4
— Господи, звідки ці краплі крові, котрими позначена гірська стежина? СЗ 402.5
— Вони були пролиті за одну заблудну, перш ніж Пастир повернув її назад. СЗ 402.6
— Господи, чому Твої руки такі поранені й подряпані? СЗ 402.7
— Вони були проколоті сьогодні ввечері багатьма колючками. СЗ 402.8
Але через усі гори, над стрімкими скелями, аж до Небесних воріт лунав гучний поклик: ‘Радійте, Я знайшов Свою вівцю!’ І ангели співали навколо престолу: ‘Радійте! Господь повертає Своїх’” (Елізабет К. Клефейн). СЗ 402.9
Надходить день, коли битва закінчиться і буде отримана перемога. Воля Божа виконається на Землі, як вона виконується на Небі. Спасенні народи не знатимуть іншого закону, крім Закону небесного. Усі будуть щасливою, дружною сім'єю, зодягнутою в шати хвали й подяки — одежу Христової праведності. Уся природа в її чудовій красі принесе Богові данину хвали і поклоніння. Світ купатиметься в небесному світлі. Світло Місяця буде неначе світло Сонця, а світло Сонця — усемеро яскравіше за теперішнє. Споглядаючи цю картину, поранні зорі співатимуть разом та радісний окрик здійматимуть всі Божі сини, а Бог і Христос об'єднаються в проголошенні: “Гріха більше не буде, ані смерті вже не буде”. СЗ 402.10
Ці видіння майбутньої слави, картини, написані рукою Бога, мають бути дорогими для Його дітей. СЗ 402.11
Станьте на порозі вічності та прислухайтеся до милостивого запрошення, зверненого до тих, хто в цьому житті співпрацював із Христом, вважаючи привілеєм та честю постраждати за Нього. Разом з ангелами вони складають свої вінці біля ніг Викупителя, вигукуючи: “Заколений Агнець достойний прийняти силу і багатство, мудрість, міць, честь, славу, благословення!... Тому, Хто сидить на престолі, й Агнцеві — благословення, і честь, і слава, і влада на віки віків!” (Об'явл.5:12, 13). СЗ 403.1
Там викуплені вітають тих, хто вказав їм на розп'ятого Спасителя. Вони об'єднаються в прославленні Того, Хто помер, щоб люди мали життя, пропорціональне до життя Бога. Боротьба закінчена. Настав кінець усякій скорботі й розбрату. Пісні перемоги наповнюють Небеса, коли викуплені стоять навколо престолу Божого. Усі підхоплюють радісне славослів'я: “Достойний Агнець заколений, Котрий викупив нас Богові”. СЗ 403.2
“Після цього я пoглянyв — і ось, величезний натовп, якого злічити ніхто не може, з кожного народу, покоління, народності й племені. Вони стояли зодягнені в білий одяг перед престолом і перед Агнцем, і пальмове віття було в їхніх руках; і кличуть гучним голосом, промовляючи: Спасіння нашому Богові, Який сидить на престолі, і Агнцеві!” (Об'явл.7:9, 10). СЗ 403.3
“Це ті, що прийшли з великої скорботи й випрали свій одяг, і вибілили його в крові Агнця. Тому вони перебувають перед Божим престолом і служать Йому вдень і вночі в Його храмі. А Той, Хто сидить на престолі, буде жити з ними. Не будуть голодувати більше, і не будуть спрагнені, і не буде палити їх сонце, ні жодна спека, бо Агнець, Який посеред престолу, буде пасти їх і водитиме до джерел вод життя, і Бог зітре всяку сльозу з їхніх очей!” СЗ 403.4
“І більше не буде смерті, ні страждань, ні голосіння, ні болю, — вже більше не буде, бо перше минулося” (Об'явл.7:14-17; 21:4). СЗ 403.5
Свят, свят, свят! Господь Бог Всемогутній!
Рано-вранці наша пісня підноситься до Тебе.
Свят, свят, свят! Милостивий і могутній.
Бог над усім. Який управляє вічністю.
Свят, свят, свят! Ангели поклоняються Тобі,
Складають свої сяючі вінці на скляному морі.
Тисячі, десятки тисяч схиляються
в поклонінні перед Тобою,
Котрий був, і є, і завжди буде.
Свят, свят, свят! Темрява ховає Тебе,
І око людське не може бачити Твою велику славу.
Тільки Ти — святий; немає іншого, крім Тебе,
Досконалий у силі, любові та чистоті. Реджинальд Хебер СЗ 404.1
Нам потрібно завжди мати перед собою цю картину невидимого. Лише тоді зможемо правильно оцінити вічне й дочасне. Саме це дасть нам силу надихати інших до більш піднесеного життя. СЗ 404.2