Посилаючи дванадцятьох учнів у їхню першу місіонерську подорож, Христос звелів їм: “Ідіть і проповідуйте, кажучи, що наблизилося Царство Небесне. Хворих оздоровляйте, прокажених очищайте, мертвих воскрешайте, бісів виганяйте; даром отримали — даром давайте” (Матв.10:7, 8). СЗ 91.1
Сімдесятьом, посланим пізніше, Він сказав: “І в яке тільки місто ввійдете... оздоровляйте недужих, які там є, кажіть їм: Наблизилося до вас Боже Царство!” (Луки 10:8, 9). Присутність і сила Христа були з ними, тому “повернулися сімдесят два з радістю, кажучи: Господи, навіть біси коряться нам через Твоє Ім'я!” (вірш 17). СЗ 91.2
Після вознесіння Христа ця робота продовжувалася. Повторювалися епізоди з Його власного служіння. “Багато людей сходилося з довколишніх міст до Єрусалима; вони приносили недужих і тих, що страждали від злих духів. Усі вони одужували” (Дії 5:16). СЗ 91.3
Учні ж “пішли і проповідували всюди, а Господь допомагав”. “Пилип, прибувши до міста Самарії, проповідував їм про Христа. А натовпи людей прислухалися до того, що говорив Пилип... З багатьох, сповнених нечистими духами, вони виходили ... І настала велика радість у тому місті” (Марка 16:20; Дії 8:5-8) СЗ 91.4