У Божому плані щодо Ізраїлю кожна сім'я володіла житлом і достатньою кількістю землі для обробітку. Таким чином люди отримували і засоби, і стимули для корисної. старанної праці, яка давала можливість утримувати себе. Жодний людський винахід ще ніколи не вдосконалив цього плану. Бідність і жалюгідне становище, у якому опинився сьогодні світ, — це великою мірою наслідок відходу від цього плану. СЗ 129.3
Під час заселення ізраїльтянами Ханаану земля була порівну розділена між усіма людьми, за винятком левитів — служителів святині. Покоління були перераховані за сім'ями і кожній з них був виділений спадок відповідно до її чисельності. СЗ 130.1
Хоч кожен ізраїльтянин міг на деякий час позбутися своєї власності, проте не міг назавжди проміняти спадщину своїх дітей. Знайшовши можливість викупити власну землю, він у будь-який час міг зробити це. Борги прощалися кожного сьомого року, а в п'ятдесятий — ювілейний рік — уся земельна власність поверталася до її початкового володаря. СЗ 130.2
“А земля не буде продаватися назавжди, бо Моя та земля, бо ви приходьки та осілі в Мене. А ви в усій землі вашої посілости дозволяйте викуп землі. Коли збідніє твій брат, і продасть із своєї посілости, то прийде викупник його, близький йому, і викупить продаж брата свого. А чоловік, коли не буде йому викупника, а рука його стане спроможна, і знайде потрібне на викуп його, то облічить він літа продажу свого, і верне позостале чоловікові, що продав йому, та й вернеться до своєї посілости. А якщо рука його не знайде потрібного на заплату йому, то буде продаж його в руці покупця його аж до ювілейного року, і вийде він в ювілеї, та й вернеться до посілости своєї” (Левит 25:23-28). СЗ 130.3
“І освятите рік п'ятдесятріччя, і оголосите волю в Краю для всіх мешканців його, ювілей він буде для вас: і вернеться кожен до своєї посілости, і кожен до родини своєї вернеться” (вірш 10). СЗ 130.4
Таким чином кожній сім'ї гарантувалися її володіння, були прийняті запобіжні заходи проти надмірного збагачення й зубожіння. СЗ 130.5