У великих містах є безліч людей, котрим виявляють менше уваги й турботи, ніж безсловесним тваринам. Подумайте про сім'ї, скупчені в убогих орендованих житлах; часто це темні підвали, від яких тхне вологістю й нечистотою. У цих злиденних місцях діти народжуються, виростають і помирають. Вони зовсім не бачать краси природи, яку створив Бог, шоб людина насолоджувалася нею й облагороджувала свою душу. Одягнуті в лахміття, напівголодні, вони живуть серед пороку і розпусти з характерами, сформованими під впливом оточуючих гріха та злиднів. Діти чують ім'я Боже тільки в богохульстві. У їхніх вухах звучать лихослів'я, прокльони і лайка. Алкогольні пари, тютюновий дим, нудотний сморід, моральна деградація спотворюють їхні чуття. Таким чином чимало людей готуються стати злочинцями, ворогами суспільства, яке прирекло їх на злиденність і виродження. СЗ 134.1
Не всі бідняки в міських нетрях належать до цієї категорії. Часом трапляється, що богобоязливі чоловіки й жінки доведені до глибокої бідності через хвороби чи невдачі, часто внаслідок безчесних афер тих, які живуть за рахунок обману своїх ближніх. Багато чесних, порядних людей живуть у бідності через те, що не навчені жодного ремесла. Унаслідок неуцтва вони неспроможні боротися з життєвими труднощами. Скупчуючись у містах, такі люди часто не можуть знайти роботу. Спостерігаючи навколо себе прояви пороку та постійно чуючи про нього, вони наражаються на страхітливі спокуси. Їх часто зараховують до порочних і деградованих, поруч з якими їм доводиться жити, і тільки завдяки надлюдській боротьбі та надприродній силі вони можуть бути збережені від падіння до цієї безодні. Багато хто міцно тримається непорочності, воліючи краще страждати, ніж грішити. Ця категорія людей особливо вимагає допомоги, співчуття й підбадьорення. СЗ 134.2
Якби бідняки, котрі тепер тісняться в містах, могли знайти собі житло на землі, вони не тільки були б здатні заробити собі на життя, а й мали б здоров'я і щастя, про котрі їм зараз нічого не відомо. Їхньою долею стали б тяжка праця, проста їжа, сувора ощадливість, часті труднощі й нестатки. Зате яким благословенням було б для них залишити місто з його гріховністю та злиденністю задля сільської тиші, миру й чистоти! СЗ 135.1
Якби багато мешканців міст, котрі не мають бодай клаптика землі, вкритого зеленою травою, щоб ступити на нього ногою, які з року в рік споглядають брудні подвір'я, вузькі провулки, цегляні мури, бруківку та вкрите хмарами пилу й диму небо, — якби вони могли потрапити до якоїсь місцевості, де займаються фермерством, оточеної зеленими полями, лісами, пагорбами і струмками, де ясніють небеса, а повітря по-сільському свіже і чисте, — це видавалося б їм майже раєм. СЗ 135.2
Відмежовані здебільшого від клопотів з людьми та залежності від них, ізольовані від світських розкладницьких правил і звичаїв, від збудливих чинників, вони наблизилися б до серця природи. Божа присутність стала б для них більш реальною. Чимало людей навчилися б залежності від Нього. Через природу вони почують голос Творця, який розповідає їхнім серцям про Його мир і любов; а їхні розум, душа й тіло відгукнуться на дотик цілющої життєдайної сили. СЗ 135.3
Багатьом із них потрібні допомога, підбадьорення й повчання, щоб вони могли стати вправними у праці й утримувати себе. Існує безліч бідних сімей, допомогти котрим улаштуватися на землі й навчити добувати з неї засоби для життя буде найкращою місіонерською роботою. СЗ 135.4
Потреба в таких повчаннях і допомозі існує не тільки у великих містах. Навіть у сільській місцевості з усіма її можливостями для кращого життя чимало бідняків терплять велику нужду. Цілі поселення перебувають у незнанні стосовно навиків праці і норм санітарії. Сім'ї живуть у халупах, майже без меблів та одягу, без інструментів, книг, позбавлені зручностей і елементарної культури. Загрубілі душі, слабкі дефективні тіла свідчать про нездорову спадковість та шкідливі звички. Цих людей необхідно навчати, починаючи з азів. Вони жили примітивним, марним, розтлінним життям, тому їх потрібно навчити виправляти свої звички. СЗ 135.5
Як можна розбудити їх до усвідомлення необхідності вдосконалюватися? Яким чином їм можна показати шлях до вищого ідеалу життя? Як допомогти їм піднятися? Що можна зробити там, де переважає бідність і де з нею доводиться боротися на кожному кроці? Ця робота, звичайно, важка. І необхідної зміни ніколи не відбудеться, якщо людям не допоможе сила ззовні. Божий намір полягає в тому, аби багаті й бідні були міцно з'єднані узами співчуття і готовності допомогти. Люди, котрі володіють засобами, талантами і здібностями, повинні використати ці дари для благословення своїх ближніх. СЗ 136.1
Фермери-християни можуть виконувати справжню місіонерську роботу, допомагаючи бідним поселитися на землі та навчаючи їх обробляти її, робити родючою. Навчіть їх користуватися сільськогосподарським знаряддям, вирощувати різноманітні культури, насаджувати фруктові сади і доглядати за ними. СЗ 136.2
Багато землеробів не можуть отримати відповідної віддачі через свою недбалість. Вони не доглядають належним чином за своїми садами, вчасно не проводять сівби, а при обробці ґрунту задовольняються тільки поверхневою роботою. Свої невдачі такі люди пояснюють неродючістю землі. Часто вони безпідставно звинувачують землю, котра при хорошому догляді принесла б багаті врожаї. Відсутність правильного планування, недостатні зусилля, необізнаність із найкращими методами — усе це настійно свідчить про необхідність реформи. СЗ 136.3
Тож нехай усі, хто бажає вчитися, будуть навчені правильних методів. Якщо хтось не бажає, щоб ви говорили їм про передові ідеї, викладайте свою науку мовчки. Продовжуйте правильно обробляти власну землю. По можливості поговоріть зі своїми сусідами, і нехай врожай красномовно свідчить на корисність правильних методів. Покажіть, що можна отримати від землі, якщо працювати на ній належним чином. СЗ 136.4
Необхідно приділяти увагу розвиткові різних спеціальностей. аби бідні сім'ї могли знайти для себе роботу. Теслі, ковалі, майстри, що володіють якимось ремеслом, мають відчувати відповідальність за те. щоб навчити й допомогти неосвіченим і безробітним. СЗ 137.1
У служінні бідним існує широке поле діяльності як для чоловіків, так і для жінок. Вправна кухарка, домогосподарка, швачка, медсестра — необхідна допомога всіх. Членів бідних сімей потрібно навчити готу вати страви, шити й лагодити одяг, доглядати за хворими, правильно вести домашнє господарство. Нехай хлопці і дівчата будуть ґрунтовно навчені якогось корисного ремесла або професії. СЗ 137.2