Go to full page →

5 червня. Христос у всіх наших помислах ВНО 164

“Досліди мене, Боже, взнай серце моє. Досліди мене й узнай мої думки. Подивись, чи нема в мені дороги беззаконня, і скеруй мене на шлях вічний” (Псал.139:23, 24). ВНО 164.1

Небагато людей розуміють необхідність панувати над своїми думками й уявою. Недисциплінований розум важко втримати на корисних предметах. Проте якщо думки спрямовані в неправильному напрямку, релігія не може процвітати в душі. Розум повинен бути зайнятий святими вічними істинами, інакше він буде плекати порожні й поверхові думки. Розумові і моральні здібності потрібно дисциплінувати й ... удосконалювати за допомогою вправ. ВНО 164.2

Аби правильно розуміти це питання, маємо пам'ятати, що наше серце за своєю природою зіпсуте і самі по собі ми не здатні чинити правильно. Тільки завдяки Божій благодаті в поєднанні з ревними зусиллями з нашого боку можемо отримати перемогу. Наш розум, як і серце, необхідно присвятити на служіння Богові. Він заявляє Свої права на все, що в нас є7Поради батькам, вчителям і учням, c. [544]. ВНО 164.3

Мало хто вірить, що людство впало так низько, як воно є насправді, що воно настільки зіпсуте і так нерозсудливо чинить опір Богові, як бачимо в теперішній час. Якщо розум не перебуває під безпосереднім впливом Божого Духа, сатана може маніпулювати ним, як забажає. Підвладні йому сили розуму він зробить тілесними. Він — цілковита протилежність Богові у своїх смаках, поглядах, перевагах, симпатіях і антипатіях, бажаннях і прагненнях; йому не до вподоби все, що схвалює й любить Бог, але йому подобається все, що Бог відкидає... ВНО 164.4

Якщо у серці живе Христос, Він буде в усіх наших думках. Наші найглибші думки будуть про Нього, про Його любов, Його чистоту. Він заповнить усі куточки нашого розуму. Усі прагнення наші будуть линути до Нього. Усі наші надії й очікування будуть пов'язані з Ним. Найбільшою радістю для нашої душі стане життя віри в Божого Сина, у передчутті Його явлення. Він буде вінцем нашого тріумфу8Лист 8, 1891 р.. ВНО 164.5

Люди, які привчили свій розум до духовних вправ, після свого вознесіння не відчують пригнічення від чистоти і Божественної слави Небес9Свідчення для Церкви, т. 2, c. [267]. ВНО 164.6