“Тож ви більше не чужі й не прибульці, а співгромадяни святих і домашні для Бога, збудовані на основі апостолів пророків, де наріжним каменем є Сам Ісус Христос” (Ефес. 2:19, 20). ВНО 287.1
Господь Ісус випробовує людські серця, виявляючи милість і рясну благодать. Він звершує такі дивовижні перетворення, що сатана... стоїть, дивлячись на них, як на фортецю, неприступну для його вигадок та омани. Вони для нього — нез'ясовна таємниця. Ангели Божі... з подивом і радістю спостерігають, як грішні люди, котрі раніше були дітьми гніву, тепер завдяки Христовій науці розвивають характер за Божественним зразком, щоб стати синами й дочками Бога та виконувати важливу роль у небесних заняттях і радощах5Свідчення для проповідників, c. [18]. ВНО 287.2
Господь наділив Свою Церкву здібностями і благословеннями, щоб її члени могли явити світові Його бездоганний образ, щоб Його Церква була досконалою в Ньому, могла стати постійним представником іншого, вічного світу і тих законів, які вищі за закони Землі. Його Церква має бути храмом, збудованим за Божественним взірцем... ВНО 287.3
Свою Церкву Христос наділив рясними талантами, щоб спасенна й викуплена Ним спадщина віддала Йому належну славу. Церква, наділена праведністю Христа, є Його скарбницею, в якій повністю й остаточно повинні бути явлені багатства Його милості, Його любові, Його благодаті. У Своїй заступницькій молитві Ісус проголосив, що любов Отця до нас така ж велика, як і до Нього — Єдинородного Сина, і що ми будемо там, де Він, назавжди єдині з Христом та Отцем. Ці слова викликають у небесного воїнства зачудування й велику радість. Рясний, щедрий дар Його Святого Духа має служити для Церкви захисною вогненною стіною, яку не можуть подолати сили пекла. Христос дивиться на Своїх дітей у їхній бездоганній чистоті й незаплямованій досконалості, як на нагороду за всі Його страждання, покору і любов, як на нове свідчення Його слави — слави Христа, осереддя, що випромінює всіляку славу6Там само, с. [17—19]. ВНО 287.4