Go to full page →

14 листопада. “Одному з моїх найменших братів” ВНО 331

“Цар у відповідь скаже їм: Запевняю вас: те, що зробили одному з Моїх найменших братів, ви зробили Мені” (Матв. 25:40). ВНО 331.1

Христос виявляє живу зацікавленість потребами Своїх ^ дітей. Він розглядає будь-який вияв неповаги або зневаги до Своїх братів, як неповагу до Самого Себе, а добро, зроблене задля найскромнішого з них, як зроблене ради Нього Самого. Він говорить: “Бо голодував Я, і ви дали Мені їсти; спраглим був, і ви Мене напоїли; чужинцем був Я, і ви Мене прийняли... Те, що зробили одному з Моїх найменших братів, ви зробили Мені” (тексти 35—40). ВНО 331.2

Люди, котрих Провидіння благословило достатком, але котрі замикають на засув двері власного серця, аби стримувати всі шляхетні пориви, які можуть виявитися у вчинках милосердя й доброти, почують з уст Господа урочисті слова: “Коли ви не зробили цього одному з найменших, то не зробили й Мені” (Матв. 25:45). Любов Христа не може існувати в нашому серці, якщо в ньому немає любові до ближніх... ВНО 331.3

Бездіяльність згубно впливає на фізичне й духовне здоров'я. Нероба у винограднику, котрий живе тільки для себе, не задоволений ані собою, ані іншими. На його обличчі відображається смуток і холод незадоволення. Однак хто забуває про себе, хто, подібно до Господа, ототожнює себе зі страждальцями, той буде м'який, облагороджений виявом співчуття до ближніх. Така людина відрізнятиметься чемністю, терпінням, ніжністю; такі чесноти зроблять її присутність постійною радістю і благословенням. Її обличчя сяятиме світлом справжнього людинолюбства. ВНО 331.4

Гідні співчуття ті люди, які наполегливо працюють для забезпечення тільки власного щастя. До тих же, хто забув про себе, піклуючись про інших, повертаються світло і благословення, якими вони поділилися з іншими... Усе, що ми маємо, насправді нам не належить, бо лише довірене нашому піклуванню. Проте коли Бог нагороджує нас Своїм благоволінням, виходить так, наче це наша заслуга: “Гаразд, рабе добрий і вірний”. Не велич здійснюваної нами праці, а любов та відданість, з якими ми її виконуємо, викликає схвалення Спасителя24Звернення біля озера Гоугак, брошура, 1878 р., с. [12—14]. ВНО 331.5