“Адже ви знаєте благодать нашого Господа Ісуса Христа, що, будучи багатим, заради вас Він став убогим, аби ви збагатилися Його зубожінням” (2Кор. 8:9). ВНО 37.1
Ми відвідали будівлі, які були королівськими палацами, коли Франція перебувала під владою королів... Спочатку я подумала про королів, котрі колись ходили б цими величезними залами й величалися у цих галереях. Де тепер їхня людська велич?... ВНО 37.2
Потім ми згадали про Ісуса, Котрий прийшов у наш світ із благословенною місією любові. Він зняв із Себе Свій царський вінець, зійшов з царського престолу, зодягнув Свою Божественність у людську природу і народився в наш світ, щоб стати страдником, знайомим з хворобами. Ми побачили Його серед бідних — як Він благословляв страждальців, зціляв хворих, полегшував старечі немочі, досягав Своїм Божественним співчуттям найбільших глибин людського горя й нещастя. Він зауважував смуток і потреби навіть маленьких дітей... ВНО 37.3
Ангели несуть вістку милості пригнобленим і стражденним. Ці ангели зі світу світла від безмежної Божої слави перед Його престолом виконують місію любові, турботи, милосердя для страждаючих людей. Однак нам явлена картина ще більшої поблажливості: Господь, Син Предвічного Отця... Князь земних царів... ВНО 37.4
Що таке служіння ангелів у порівнянні з Його поблажливістю? Його престол — від вічності. Він спорудив кожне склепіння і кожну колону у величному храмі природи. Споглядайте Його, початок Божого творіння, Котрий перераховує зірки та створює світи, серед яких Земля — немов крихітний листочок у кронах лісових дерев. Народи перед Ним — “як крапля з відра”, “порох на шальках”... (Ісаї 40:15). ВНО 37.5
Розмірковуйте про Нього — Господа, чудового Викупителя, Мешканця створеного Ним світу і проте відкинутого тими, до кого Він виявив таку велику зацікавленість, несучи благословення та спасіння... Яка поблажливість до грішних людей Землі! Яка дивовижна любов!3Рукопис 75, 1886 р. ВНО 37.6