“І при тому дивлюсь Я на вбогого та на розбитого духом, і на тремтячого над Моїм словом” (Ісаї 66:2). ВНО 66.1
Хто шукає світської пошани і слави, той припускається сумної помилки. Із Христом на Його престолі сяде той, хто безкорисливо віддає перевагу іншим. Серцезнавець бачить справжнє благородство Своїх покірних самовідданих учнів, а оскільки вони гідні, Він ставить їх на високі пости, хоч вони не усвідомлюють своєї гідності і не прагнуть до почестей... ВНО 66.2
Хвальба або показуха не має цінності для Бога. Багато з тих, на кого в цьому житті дивляться знизу вгору, одного разу побачать, що Бог оцінює людей за їхніми співчуттям і самовідданістю... Хто наслідує Його приклад, хто ходить у доброчинності, хто допомагає і несе благословення ближнім, намагаючись їх піднести, ті в Божих очах значно вищі, ніж егоїсти, котрі підносять самі себе. ВНО 66.3
Бог приймає людей не тому, що вони володіють якимись видатними здібностями, а тому, що шукають Його лиця, кличучи до Нього про допомогу. Бог дивиться не так, як людина. Він судить не за зовнішнім виглядом. “І при тому дивлюсь Я на вбогого та на розбитого духом, і на тремтячого над Моїм словом”, — говорить Він. Він приймає Своїх покірних, скромних послідовників та спілкується з ними, оскільки бачить у них найцінніший матеріал, який витримає випробування бурею, ураганом, спекою і тягарем. ВНО 66.4
У служінні для Господа нашою метою має бути прославлення Його Імені в наверненні грішників. Бог не схвалює тих, хто працює задля похвали... ВНО 66.5
Покірні працівники, що не покладаються на власні великі таланти, натомість працюють у простоті, завжди віруючи в Бога, розділять радість Спасителя. їхні наполегливі молитви приводитимуть душі до хреста. На їхні самовіддані зусилля відгукнуться небесні ангели... ВНО 66.6
Ці працівники — насаджені Господом дерева. У певному розумінні вони приносять плід, рівноцінний принесеному апостолами. Щедра нагорода очікує їх у майбутньому житті2Там само, 4 липня 1907 р.. ВНО 66.7