“Нову пісню Він вклав у мої уста — пісню хвали нашому Богу. Багато хто побачить, і їх охопить страх, і будуть надіятися на Господа” (Псал.40:4). ВНО 93.1
Я подумала про те, з якою радістю ангели дивилися б на нас із Небес, якби всі ми славили Бога і перебували в Христі. Якщо для християнина справді існує досконала радість, чому ж ми не володіємо нею та не являємо її світові?.. ВНО 93.2
Ще небагато, і Христос прийде в силі й великій славі, і як жахливо, якщо ми не будемо готовими! Давайте ж без зволікань приступимо до приготування. Залишіть зло, почніть співати на Землі пісні хвали і радості... Нехай ваші уста славлять Бога... Небесні ангели прославляють Господа щомиті, а тут живуть смертні, через яких Христос залишив небесну оселю, зазнав насмішок, образ і смерті, аби піднести нас та сісти з нами на Небесах, однак вони не співають Йому пісень хвали. ВНО 93.3
Якщо ви перебуваєте на Небесах із Христом, то не можете не виславляти Бога. Привчайте свій язик славити Його і своє серце — вихваляти Господа; і коли лукавий почне згущувати морок навколо вас, прославляйте Бога співом. Коли вдома у вас не все гаразд, почніть співати про незрівнянну красу Божого Сина, і я запевняю: коли залунає ваш голос, сатана залишить вас. Ви можете прогнати ворога разом з його мороком... і тоді ясніше побачите любов та співчуття нашого Отця58Рев'ю енд Геральд, 5 серпня 1890 р.. ВНО 93.4
Хто вступає у святі взаємовідносини з Небесним Богом, той не буде залишений напризволяще зі своїми природними слабкостями й вадами... Для такої людини світ втрачає будь-яку привабливість, бо вона шукає кращої країни, вічного миру і безконечного життя. Про це вона думає й говорить. Боже Слово стає для неї надзвичайною цінністю. Вона розрізняє духовне. Вона радіє, “очікуючи блаженної надії і появи слави великого Бога і Спасителя нашого Ісуса Христа” (Тита 2:13). Вона прагне побачити чудового Царя, святих ангелів та Землю у нев'янучому цвітінні59Там само, 16 вересня 1890 р.. ВНО 93.5