“Та й звеліла своїм слугам: ‘Ідіть поперед мене, а я піду за вами’. Чоловікові ж своєму Навалові нічого не сказала” (1Сам.25:19). ХП 148.1
Господь бажає, щоб дружина віддавала своєму чоловікові належну шану в Господі. В характері Авігайли, Навалової дружини, знаходимо ілюстрацію християнської жіночості, в той час як її чоловік — ілюстрація того, ким може стати чоловік, котрий віддав себе у владу сатани. Коли Давид втікав від Саула, він розташувався станом неподалік від володінь Навала і захищав отари та пастухів цього чоловіка від грабіжників. У час лиха Давид послав вісників до Навала з люб'язним посланням, просячи дати їжу йому та його людям. Навал відповів грубо, заплативши злом за добро, і відмовився поділитися своїм достатком з ближніми... ХП 148.2
Навал неправдиво звинуватив Давида та його людей, намагаючись таким чином виправдати своє користолюбство. Він представив Давида та його прибічників збіглими рабами... Один з молодих слуг Навала, боячись, що своєю грубістю Навал накличе біду на власний дім, прийшов до Навалової дружини і розповів про все, знаючи, що в ній був зовсім інший дух, ніж у її чоловіка, і що вона була дуже розважливою жінкою. Слуга змалював справжній характер Навала, коли розповів Авігайлі про всі труднощі, які виникли в цій ситуації: “Подумай, отже, і розваж, що маєш чинити, бо над нашим паном і його домом нависла біда, а він такий негідник, що з ним шкода й говорити” (1Сам.25:17). ХП 148.3
Авігайла зрозуміла: необхідно щось робити, аби запобігти наслідкам нерозумної поведінки Навала; потрібно діяти негайно, не радячись про це зі своїм чоловіком. Вона знала, що з ним даремно говорити, оскільки він з презирством поставиться до її пропозиції та ще й ображатиме її. Він ще раз нагадав би їй, що він — пан в домі, а вона — його дружина, і тому повинна коритися йому і робити лише те, що він їй накаже... Авігайла зібрала таку їжу, яка, на її думку, найкраще могла б угамувати гнів Давида, тому що була переконана, він має твердий намір помститися за нанесену йому образу... ХП 148.4
Бог схвалив поведінку Авігайли в цій справі, і подальші обставини виявили в ній благородний дух і характер... Зустрівшись з Давидом, Авігайла виявила до нього повагу та пошану, красномовно і з успіхом виклавши свої аргументи. Не виправдовуючи грубості свого чоловіка, вона все ж таки благала не позбавляти його життя. Окрім цього, вона проявила себе не лише як розсудлива, але й благочестива жінка, обізнана з ділами та намірами Божими щодо Давида1Рукопис 17, 1891 р.; Видані рукописи, т. 21, с. [213, 214]. ХП 148.5