“Бережіть, пильнуйте всі Заповіді Господа, Бога вашого, щоб володіти цією доброю землею й залишити її після себе в спадщину своїм дітям навіки” (1Хрон.28:8). ХП 160.1
Останньою важливою справою, яку здійснив Давид, перебуваючи ще на царському престолі, було нагадування народові про його урочисту приналежність Богові як підданих Небесної теократії... ХП 160.2
Щоб отримувати благословення, які Бог обіцяв усім, хто дотримується Його настанов, потрібно виявляти вірність. Від усіх, кого приймають на служіння Йому, очікується в першу чергу дотримання Його Заповідей. Якщо вони виконуватимуть Його святу волю щиро, віддано, усім розумінням та душею, то стануть представниками Його Царства. ХП 160.3
Урочистий заповіт Давида потрібно мати на увазі всім, хто сьогодні в Церкві обіймає відповідальні посади; він так само необхідний для цих людей, як був обов'язковий свого часу для Соломона. В наші дні випробування Божий народ перевіряється на вірність, як він випробовувався в часи Соломона. ХП 160.4
Цілий розділ (1Хрон.28) має важливе значення для Божих дітей, котрі живуть у наш вік... Бог не довіряє Свого служіння мудрості та вибору однієї людини, але розподіляє відповідальність між тими, хто готовий працювати свідомо і самовіддано. Таким чином, усі брати й сестри, згідно з уміннями та здібностями, даними їм Богом, несуть відповідальність за роботу, яку Він призначив для них. Важливі завдання, що стояли перед великим народом, були довірені керівникам, таланти яких давали змогу їм справлятися з цими обов'язками. Одних обрали керувати діловими питаннями, інших — турбуватися про духовні питання, пов'язані з поклонінням Богові. Усі церковні служіння та інші галузі Божої справи мають нести на собі небесну печатку. “Святість для Господа” — це девіз будівничих в усіх відділах. Дуже важливо кожну справу робити систематично, вірно, гідно і оперативно. ХП 160.5
Господь дає мудрість всім, хто бере участь в Його служінні. Скинія, яку носили в пустелі, та Єрусалимський храм будувались згідно з конкретними вказівками Бога. Вже на самому початку Він дав точні вказівки стосовно того, як слід планувати і виконувати Його роботу. В теперішньому віці Господь дарував Своєму народові велике світло та спеціальні настанови з приводу того, як слід здійснювати Його роботу, а саме: благородно, старанно та з внутрішнім піднесенням. 1Рукопис 81, 1900 р. ХП 160.6