“Зроби з твоїми слугами пробу протягом десятьох днів: нехай дають нам городину на харч і воду до пиття, тоді роби з твоїми слугами як забажаєш” (Дан.1:12-13). ХП 179.1
Даниїл мав правильні стосунки з Богом, використовував усі надані йому можливості і добре орієнтувався у будь-яких обставинах. Його відвели бранцем у Вавилон, і разом з іншими юнаками він пройшов підготовку у вавилонських учбових закладах, аби потім посісти відповідальну посаду при дворі царя. Йому призначили певну їжу і пиття з царського столу, проте Даниїл твердо вирішив не осквернятися царською їжею і вином. ХП 179.2
Даниїл пішов на цей крок не під впливом хвилинного пориву, а цілком обдумано... Він сказав Ашпеназу, який наглядав за ним і його товаришами: “Зроби з твоїми слугами пробу. При кінці ж десятьох днів обличчя в них покращали та й тілом вони поповнішали супроти всіх тих хлопців, що їли царський харч”. ХП 179.3
Вчинивши так, Даниїл і його товариші пішли ще далі. Вони не обрали своїми друзями прибічників князя темряви і не йшли за більшістю на зло. Але вони подружилися з Ашпеназом, між ними і цим чиновником ніколи не виникало жодних непорозумінь. Вони зверталися до нього за порадою і в той же час своєю мудрою поведінкою і бездоганними манерами виклали йому цінний урок. ХП 179.4
За Божим задумом, ці юнаки повинні були стати провідниками світла у вавилонському царстві. Сатана ж намагався зірвати цей план. Він діяв на мислення інших юнаків, які відмовилися бути представниками Бога, вселивши в них заздрість до Даниїла та його товаришів. Під впливом сатани вони склали плани, за допомогою яких розраховували упіймати тих, хто так впевнено і швидко зростав у пізнанні. ХП 179.5
Сатана прагнув знищити їх. Але молоді люди добросовісно досліджували Боже Слово, аби пізнавати Божественну волю. Вони були переконані, що Той, Кому вони служать, повідомить їм Свою волю і у відповідь на їхню віру відкриє Своє Слово. Юнаки зробили Боже Слово своїм підручником і вважали його підвалиною, на якій вони планували будувати свій характер. До речі, у них був лише Старий Завіт. ХП 179.6
Тінь сатани не раз падала на їхню життєву дорогу, аби закрити Божественне світло, затьмарити віру і послабити надію на Бога. Але вони не здавалися, — і Господь дав їм мудрість і силу, щоб з Його допомогою перемагати в молитві. 1Лист 34, 1900 р. ХП 179.7