“І побачила жінка, що дерево... принадне для очей, і пожадане, щоб набути знання. І взяла з його плоду, та й з'їла, і дала також чоловікові своєму, — і він з'їв” (Бут.3:6). ХП 22.1
Існує оманливе знання; його можна назвати знанням зла і гріха, що проникло у світ завдяки лукавству сатани. Гонитву за таким знанням стимулюють неосвячені бажання і несвяті цілі. Ці уроки даються вельми великою ціною, проте багатьох людей не вдається переконати, що в такому випадку краще залишатися невченими... ХП 22.2
У гонитві за освітою, як і в будь-якій іншій справі, душі загрожують корисливі, земні цілі. У галузі освіти пропагуються численні ідеї, які походять не від Високого Святого Бога, існуючого у вічності, але від тих, хто свої наукові досягнення роблять ідолами і поклоняються науці, яка виключає Бога із системи освіти. Оскільки ж ця омана представлена у привабливому світлі, її усюди приймають... ХП 22.3
У вивченні наук немає нічого поганого. Але придбання цих знань стає честолюбним прагненням великої категорії неосвячених людей, які у жодному разі не думають про те, як вони використовуватимуть свої досягнення. Світ сповнений людьми, які не відчувають себе зобов'язаними Богові за доручені їм дари... Вони прагнуть почестей. Мета їхнього життя — отримати найвищу посаду і привілеї... ХП 22.4
Значна частина людей наділена Богом здібностями вище середніх. Це глибокі мислителі, енергійні і розсудливі особистості. Але чимало з них налаштовані на досягнення особистих корисливих цілей і зовсім не думають про надання слави Богові. Деякі із них бачили світло істини, але оскільки вони підносили лише себе і не зробили Бога першим, останнім і переважаючим у всьому, то відійшли від біблійної істини і кинулись у скептицизм і невір'я. ХП 22.5
Коли Божі покарання зупиняють їх, а страждання спонукує їх шукати старі, добре відомі шляхи, туман скептицизму, який досі огортав їхній розум, розсіюється. Декотрі із них каються, повертаються до першої любові і утверджують стопи свої на шляху, прокладеному для викуплених Господа... Коли звершується така дивовижна переміна, Божий Дух скеровує їхні помисли у нове русло; їхній характер перетворюється, і вони починають усією душею прагнути небесного... Благодать Христа... приведе таких учених до хреста Ісуса, і вони стануть діяльними, відданими і вірними Божими співпрацівниками — поширювачами небесної істини1Рукопис 51, 1900 р.; Видані рукописи, т. 20, с. [40-41]. ХП 22.6