“Тоді залишив Його диявол; і ось ангели приступили й служили Йому” (Матв.4:11). ХП 201.1
Як тільки ворог відійшов, Ісус знеможений впав на землю. Він витримав випробування, однак тепер фізичні сили залишили Його на полі бою. Яка людська рука могла в той час підтримати Його голову? Хто міг доглянути Його, нагодувати і повернути Йому втрачені сили? Невже Він після такої перемоги приречений на смерть? О ні, небесні ангели з глибоким зацікавленням спостерігали за сутичкою, і тепер, коли Він лежав, наче помираючий, вони прийшли, щоб послужити Божому Синові Вони підкріпили Його їжею, заспокоїли запевненням у любові Його Отця і повідомили, що усе Небо радіє Його перемозі. Христос повернувся з пустелі, щоб з усією переконливістю сповіщати Свою вістку милості і спасіння. ХП 201.2
А що було б, якби перемогу отримав сатана? Чи мали би ми надію на спасіння? Христос відкрив безгрішним світам, ангелам й усьому людському роду, що у Божому Законі немає таких постанов, які неможливо було б виконати. Він прийшов у людському тілі, аби показати нам характер Бога Син Божий виконав усі вимоги, які ставляться і нам. 1Рукопис 155, 1902 р.; Проповіді і бесіди, т. 2, с. [219-220]. ХП 201.3
У боротьбі зі сатаною людям також доступна допомога, яку отримав Христос Вони у жодному разі не приречені на поразку і можуть стати більше ніж переможцями силою Того, Хто їх полюбив і віддав за них Своє життя Перебуваючи у людському тілі, Божий Син вів боротьбу з такими ж найжорстокішими і, на перший погляд, нездоланними спокусами, які докучають і нам, а саме потурати своєму апетиту, самовпевнено йти туди, куди не веде нас Бог і поклонятися богові віку цього, жертвуючи при цьому щасливою вічністю заради примарних насолод земного життя Спокуса спіткає кожного, але Боже Слово запевняє, що Бог не допустить нам бути спокушуваними понад силу Ми можемо чинити опір підступному ворогові і перемагати його. ХП 201.4
Кожна людина може завоювати небо і уникнути пекла, ангельські воїнства завжди готові прийти на допомогу спокушуваній душі. Син Безмежного Бога переніс випробування і скорботу заради нас. Голгофський хрест у всій своїй величі стоїть перед кожною душею. Всі будуть суджені за своїми вчинками, люди будуть покарані за презирство до Бога, а також за те, що своїм непослухом безчестили Його ім'я. Жодна людина не матиме виправдання, бо ніхто з жителів землі не був наперед приречений на загибель, але з власної волі обрав князем свого життя: Христа чи сатану. В час великого випробування кожна душа може отримати таку ж допомогу, яку отримав Христос.2Лист 116, 1899 р. ХП 201.5