“Блажен кожен, хто боїться Господа, хто ходить путями Його! Коли працю своїх рук їстимеш, — блажен ти, і добре тобі!” (Псал.128:1-2). ХП 204.1
Ти повинен продемонструвати світові свій намір стати громадянином Раю. Нехай не зриваються із твоїх уст легковажні, нешанобливі фрази! Слова, які ти вимовляєш у світі, матимуть особливі наслідки, якщо вони відповідатимуть тому, що ти говориш у церкві. Твій настрій, твої слова, твій дух постійно справляють враження на тих, з ким ти спілкуєшся... ХП 204.2
Кожній людській душі сатана пропонує царства цього світу в обмін на виконання його волі. У цьому була суть великої спокуси, яку він запропонував Христові в пустелі. І сьогодні він нашіптує послідовникам Христа: якщо ви будете застосовувати мої методи ведення бізнесу, я винагороджу вас багатством. Кожний християнин обов'язково переносить випробування, які виявляють слабкості його характеру. Якщо він чинить опір спокусі, то зможе отримати важливі перемоги... Коли сатана вдався до останньої зухвалої спроби подолати Христа, Спаситель зустрів його словами: “Іди геть [від Мене], сатано! Бо написано: Господеві Богові своєму поклонятимешся і Йому єдиному служитимеш!” До цього часу Спаситель відповідав на спокуси утвердженням принципів істини, але тепер Він наказує спокуснику відійти; сатана залишає Його, зазнавши поразки там, де він сподівався на перемогу... ХП 204.3
Люди, які “купують” успіх страшною ціною підкорення сатанинській волі, дуже швидко виявлять, що уклали невигідну угоду. У торгівлі із сатаною усе набувається за надто високу ціну. Пропоновані ним переваги — це страшний, оманливий міраж. Райдужні надії і обіцянки, які він пропонує нам, можуть бути отримані лише ціною втрати усього доброго, чистого і святого. Нехай же сатана буде засоромлений словами: “Написано”. ХП 204.4
Я звертаюся з цими словами до всіх, хто любить Бога і боїться Його. Людей, які готові творити праведні діла, не зваблять принади і спокуси ворога. Божі ангели знаходяться поруч з ними, стримуючи їх від невірних кроків, якщо бажають чинити опір спокусі. У своїх вчинках вони керуватимуться піднесеним почуттям істини і справедливості. Вони зможуть швидко відрізнити правду від омани і піднесену істину від помилкових поглядів. У Небесне Царство увійдуть лише ті, котрі досягли високого рівня виконання моральних обов'язків і не намагалися приховувати істину або обманювати; там будуть ті, хто підносив Бога і захищав Його Слово, хто не спотворював Його принципів, догоджаючи підступам лукавого1Лист 188, 1905 р.. ХП 204.5