“Ісус негайно заговорив до них: Заспокойтесь, — це Я, не бійтеся” (Матв.14:27). ХП 249.1
Сьогодні я мала написати про те, як Христос ходив по морю і заспокоював бурю... У моїй уяві виразно виник човен із учнями, який з усіх боків розгойдують хвилі. Ніч була темною і неспокійною. Учителя не було поряд з учнями. Море хвилювалося, дув зустрічний вітер. Якби з цими рибалками був Спаситель Ісус, вони відчували б себе у повній безпеці. А так усю ніч вони веслували, з усіх сил намагаючись протистояти вітрові і хвилям. їх пронизував жах і з'явилося відчуття загибелі. Це були сильні вольові чоловіки, які звикли до труднощів і ризику. Здавалося, не так легко було залякати їх! ХП 249.2
Вони сподівалися взяти Спасителя на борт у призначеному Ним місці, проте як вони доберуться туди без Його допомоги? Так склалися обставини, що всі зусилля рибалок були даремні, тому що дув сильний зустрічний вітер. У веслярів вже вичерпалися сили, в той час як безжалісний шторм не вщухав, несамовито накочуючи морські хвилі на човен, щоб затопити і його, і учнів. О, як же вони в цю хвилину прагнули побачити Ісуса! Однак у час найбільшої небезпеки, коли рибалки вже здалися на волю розлючених хвиль, раптом десь о четвертій нічній сторожі вони побачили Ісуса, Який ішов по воді серед спалаху блискавок. Виходить, Він не забув їх!? Його пильний, люблячий і співчутливий погляд стежив за ними протягом усієї цієї жахливої бурі. Коли ж вони відчули найбільшу потребу, Він з'явився поруч з ними... ХП 249.3
У момент, коли надія змінилася відчаєм, коли учні відчули себе залишеними, Викупитель тримав їх у полі зору так ніжно і співчутливо, як любляча мати спостерігає за своєю страждаючою дитиною. Це була безмежна любов. Спочатку учні злякалися, але пізніше у реві розлюченої стихії вони почули слова, на які так давно чекали: “Заспокойтесь, — це Я, не бійтеся” (Матв.14:27). До них знову прийшла впевненість. “Ісус, це Ісус! — говорили вони один одному. — Не бійтеся, це наш Учитель Ісус”. ХП 249.4
Ісус наказав вітрам і розбурханим водам: “Вщухни, перестань”. О, як же часто в нашому житті ми опиняємося у подібному становищі!.. Як часто Христос відкривався нам і обертав сум на радість! О, наш могутній Викупитель, добрий і співчутливий Спаситель, Котрий може Своєю безмежною силою втихомирити всі бурі і відродити кожне серце! Він наш Викупитель, і у нас є всі підстави довіряти Йому як під час бурі, так і в сонячні дні.1Лист 5, 1876 р. ХП 249.5