“В усьому нас тіснять, але ми не пригноблені; ми в скрутних обставинах, але не впадаємо в розпач, нас переслідують, але ми не залишені, нас принижують, але ми не вигублені” (2Кор.4:8-9). ХП 347.1
Уїльям Міллер потривожив сатанинське царство, тому головний ворог усякої правди намагався не лише послабити вплив його вістки, а й знищити самого вісника. Оскільки пастор Міллер доносив істину Писань до самого серця своїх слухачів, роблячи з неї практичні висновки, гнів формальних християн запалав проти нього, подібно до того, як гнів юдеїв свого часу запалав проти Христа і Його апостолів. Керівники офіційної Церкви підбурювали недобрих людей, котрі кілька разів змовлялися проти Уїльяма Міллера з метою вбити його, коли він виходитиме з місця зібрання. Проте навіть у нечестивому натовпі знаходилися святі ангели, котрі визволяли його. Одного разу ангел узяв цього раба Божого за руку і вивів із розлюченого натовпу в безпечне місце. Уїльям Міллер ще не закінчив доручену йому працю, і сатана зі своїми поплічниками був розчарований, не зумівши здійснити свій намір. ХП 347.2
Порівнюючи вплив, який, на його думку, повинні мати його проповіді, з тим, як вони насправді були прийняті у релігійному світі, Уїльям Міллер сказав: “Це правда, яка не викликає у нас жодного подиву, коли знайомимося із станом нашого розтлінного віку... Я дійсно відчув сильну протидію з кафедр та з боку так званої релігійної преси, проповідуючи адвентистську вістку, я мимоволі зробив своєрідне відкриття, що немала кількість наших релігійних учителів є замаскованими безбожниками... ХП 347.3
Воістину, ми живемо у незвичайний час. Звісно, я очікував, що вчення про скорий прихід Христа зустріне опір зі сторони безбожників, богохульників, пияків, любителів азартних ігор і їм подібних, але я не думав, що служителі Євангелія, на вигляд релігійні люди, разом із цими падшими людьми почнуть висміювати урочисте вчення про Другий прихід у крамницях і громадських місцях”... ХП 347.4
Сьогодні, як і за часів нашого Спасителя, люди будують гробниці померлим пророкам задля їхнього прославлення і одночасно переслідують живих вісників. Всевишнього Нечестиві і невіруючі люди зневажали й ненавиділи Уїльяма Міллера, але його праця стала благословенням для світу. Під впливом його проповідей тисячі грішників навернулися до Бога, чимало відступників повернулося в Церкву, у багатьох людей пробудилася цікавість дослідження Писань. Вони відкрили в Біблії невідомі їм раніше красу і славу1Дух пророцтва, т. 4, c. [220-221]. ХП 347.5