“Великий Господь, гідний найвищої хвали, і величі Його не збагнути” (Псал. 145:3). ЗПІ 186.1
Невіруючі геологи стверджують, що світ значно більш древній, ніж відкриває біблійний літопис. Вони відкидають свідчення Божого Слова, бо їхні власні геологічні розвідки свідчать, ніби Земля існує десятки тисяч років. Тому чимало з тих, хто сповідує віру в Біблію, перебувають у розгубленості, не знаючи, як сумістити дивовижні відкриття про земні надра з уявленням про те, що творчий тиждень тривав лише сім буквальних днів і вік світу становить тільки близько шести тисяч років. Такі люди, намагаючись звільнитися від труднощів, спричинених невіруючими геологами, приймають гіпотезу, згідно з якою шість днів творіння — це шість величезних періодів невизначеної тривалості, а день Божого спокою був ще одним невизначеним періодом, тим самим позбавляючи сенсу Четверту Заповідь Божого святого Закону. Деякі з готовністю стають на цю позицію, оскільки вона зводить нанівець Четверту Заповідь та звільняє їх від необхідності її дотримання. ЗПІ 186.2
У надрах землі, у горах і долинах знаходять кістки людей і тварин, які свідчать про існування в минулому значно більших за розмірами особин. Часом учені знаходять військові знаряддя, а також закам'янілу деревину. Оскільки виявлені кістки значно крупніші за кістки людей і тварин, які живуть сьогодні або жили в минулі віки й тисячоліття, деякі роблять висновок: задовго до часу, про який розповідає історія творіння, Земля була заселена істотами, які значно перевершували за розмірами нинішніх. Люди, котрі так міркують, мають обмежене уявлення про розміри людей, тварин і дерев, які існували до потопу, та про грандіозні зміни, що відбулися на Землі під час потопу. ЗПІ 186.3
Без біблійної історії геологія неспроможна нічого довести... Коли люди залишають Слово Бога і намагаються пояснити Його творчі діяння на підставі природних законів, вони потрапляють в безмежний океан невизначеності. Бог ніколи не відкривав смертним, як саме Йому вдалося створити світ за шість буквальних днів. Його творчі діяння такі ж незбагненні, як і Його буття (Ознаки часу, 20 березня 1879 р.). ЗПІ 187.1