“Чи Я всправедливлю вагу неправдиву, і калитку з важками обманними?” (Михея 6:11). ЗПІ 210.3
Чесною, за мірками Христа, може вважатися людина, яка виявляє неухильну порядність. Обманні гирі і неправдива вага, за допомогою яких багато хто намагається сприяти своєму земному процвітанню, — мерзота в очах Господа. Проте багато людей, котрі на словах дотримуються Божих Заповідей, користуються обманними гирями і неправдивою вагою. Коли людина справді з'єднана з Богом та воістину виконує Його Закон, її життя засвідчить про це, бо всі її вчинки будуть узгоджуватися з ученням Христа. Така людина не продасть свою честь за прибуток. Її принципи ґрунтуються на правильній основі, відображаючись у всіх її земних учинках. ЗПІ 210.4
Тверда, непідкупна чесність виблискує, як золото серед сміття і мотлоху цього світу. Обман, неправда, недбалість можуть бути приховані від людських очей, але тільки не від очей Бога. Божі ангели, які спостерігають за розвитком характеру та зважують моральну гідність людини, записують у небесних книгах усі дрібні угоди, в яких відкривається характер. Коли людина, займаючись своїм звичайним ремеслом, виконує роботу несумлінно і неохайно, тоді світ матиме рацію, якщо судитиме про релігію такого працівника за його ставленням до справи. ЗПІ 211.1
“Вірний у найменшому — і у великому вірний; несправедливий у найменшому — і у великому несправедливий” (Луки 16:10). Вірність або невірність визначається не величчю справи. Як людина поводиться зі своїми ближніми, так вона поводитиметься і з Богом. Людині, невірній у багатстві неправедному, ніколи не довірять справжній скарб. Божим дітям не можна забувати, що в усіх їхніх угодах їх випробовують і зважують на вазі Святині (Свідчення для Церкви, т. 4, c. [310, 311]). ЗПІ 211.2