“Хіба два горобці не продаються за асарія? Проте жодний з них не впаде на землю без волі вашого Отця” (Матв. 10:29). ЗПІ 299.1
Великий Учитель звертав увагу Своїх слухачів на природу, щоб вони могли слухати голос, який промовляє в усьому творінні. Коли їхнє серце ставало ніжним, а розум сприйнятливим, Він допомагав їм зрозуміти духовні уроки сцен, на котрих спочивав їхній погляд. Притчі, з допомогою яких Він любив викладати Свої уроки істини, показують, наскільки сприйнятливим був Його дух до впливу природи та якою насолодою було для Нього знаходити духовне повчання в усьому, що було пов'язане зі щоденним життям. ЗПІ 299.2
Птахи в повітрі, польові лілії, сіяч і насіння, пастир і вівці — ці образи Христос використовував для ілюстрації безсмертної істини. Він черпав приклади також із життєвих подій, з досвідів, знайомих Його слухачам, — розчини, схованого скарбу, перлини, рибальської сіті, загубленої монети, блудного сина, домів, побудованих на камені та на піску. Його уроки містили те, що цікавило кожен розум, що зверталося до кожного серця. Таким чином щоденна праця, замість того щоб перетворюватися на суцільний круговорот важкої роботи, позбавленої високих поривань, була облагороджена та звеличена постійними нагадуваннями про духовне й невидиме. ЗПІ 299.3
Так повинні навчати і ми. Нехай діти навчаться бачити в природі прояви любові й мудрості Бога, нехай думки про Нього будуть пов'язані зі спогляданням птахів, квітів і дерев; нехай усе видиме стане для них поясненням невидимого, а всі події життя — засобами Божественного навчання. ЗПІ 299.4
Коли діти навчаться таким чином засвоювати уроки з усього творіння й усіх життєвих досвідів, покажіть їм, що ті самі закони, які управляють природою та життєвими подіями, мають управляти і нами, що вони дані для нашого добра і тільки в послусі їм ми зможемо знайти справжнє щастя й успіх (Виховання, c. [119, 120]). ЗПІ 299.5