“День дневі передає вістку, а ніч ночі сповіщає знання. Немає мови, немає слів, де би не чулися їхні голоси” (Псал. 19:3, 4). ЗПІ 301.2
Творіння природи, котрі ми тепер споглядаємо, дають нам лише слабке уявлення про славу Едему. Гріх спотворив земну красу, на всьому можна зауважити сліди зла. І все ж залишається ще багато прекрасного. Природа свідчить, що Той, Хто є Безмежний у силі та Великий у доброті, милості й любові, створив Землю й наповнив її життям і радістю. Навіть у своєму ураженому стані все творіння виявляє діла рук Великого Художника. Де б ми не були, ми можемо чути голос Божий і бачити докази Його доброти. ЗПІ 301.3
Від урочистого гуркоту гучного грому й вічно невгамовного ревіння океану, до радісного співу, що наповнює ліси мелодійними звуками, — десятками тисяч голосів природа віддає Йому хвалу. На землі, на морі і на небі з їхніми дивовижними відтінками й барвами, які або створюють чудовий контраст, або гармонійно поєднуються одне з одним, ми споглядаємо Його славу. Вічні гори розповідають нам про Його силу. Дерева, чиї зелені стяги майорять на сонці, та квіти в їхній ніжній красі вказують на свого Творця. Жива зелень, килимом укриваючи темну землю, розповідає про турботу, з якою Бог ставиться до найскромніших зі Своїх створінь. Морські западини та земні надра відкривають Його скарби. Той, Хто поклав перлини в океан, аметисти і хризоліт серед скель, любить прекрасне. Сонце, що сходить на небі, — символ Того, хто є Життям і Світлом для всіх Своїх створінь. Уся велич і краса, що прикрашає землю й освітлює небеса, говорить про Бога... ЗПІ 301.4
Усе говорить про ніжну батьківську турботу Бога та Його бажання зробити Своїх дітей щасливими. ЗПІ 302.1
Могутня сила, яка діє в усій природі й усе підтримує, не є, як вважають деякі вчені, всеосяжним принципом, діючою енергією. Бог є Дух, однак Він є особою, бо таким Він явив Себе. “А Господь — Бог правдивий, — Він Бог Живий та Цар вічний!” (Єрем. 10:10)... ЗПІ 302.2
Божа творча сила в природі — це не Сам Бог у природі. Творіння природи є виразом характеру й сили Бога; але ми не повинні вважати природу Богом. Художня майстерність людей дозволяє їм створювати прекрасні вироби — речі, котрі тішать око і певною мірою розкривають нам задум автора, однак виріб — це не сам майстер. Не робота, а її виконавець вважається гідним честі. Отже, якщо природа є вираженням Божого задуму, то потрібно звеличувати не природу, а Бога природи (Служіння зцілення, c. [411-413]). ЗПІ 302.3