Go to full page →

31 грудня. Усі покаянні грішники будуть прощені ЗПІ 478

“О, всі спрагнені, — йдіть до води, а ви, що не маєте срібла, — ідіть, купіть живности, — і їжте! І йдіть, без срібла купіть живности, і без платні вина й молока!” (Ісаї 55:1). ЗПІ 478.1

Хоч Давид і впав, та Господь підняв його. Тепер він був у тісніших стосунках із Богом та ближніми, аніж до падіння. ЗПІ 478.2

Цар оспівує радість свого спасіння в таких словах: “Я визнав перед Тобою гріх свій і не затаїв беззаконня свого. Я сказав: ‘Признаюся в гріхах своїх перед Господом!’ і провину мого гріха Ти простив... Ти покров мій. Ти від утиску будеш мене охороняти. Ти обгорнеш мене радістю спасіння” (Псал. 32:5-7). ЗПІ 478.3

Чимало людей нарікає, називаючи Бога несправедливим через те, що Він помилував Давида, вина котрого була такою великою, і водночас відкинув Саула, гріхи якого, на їхню думку, були менш жахливими. Але Давид упокорився і визнав свій гріх, тоді як Саул знехтував докором і зробив своє серце запеклим у нерозкаяності. ЗПІ 478.4

Ця історія з життя Давида сповнена великого значення для покаянного грішника. Вона для нас — одна з найяскравіших ілюстрацій боротьби та спокус, які випадають на долю людства, а також щирого каяття перед Богом і віри в нашого Господа Ісуса Христа. В усі віки цей приклад був джерелом підбадьорення для тих, котрі впали в гріх і знемагали під тягарем своєї провини. Тисячі дітей Божих, які згрішили і мало не впали у відчай, пригадавши щире каяття та визнання провини Давида, були прийняті Богом, хоч він і був покараний за своє беззаконня; грішники знаходили в собі сили розкаятися і знову стати на шлях Божих Заповідей. ЗПІ 478.5

Кожен, хто, відчуваючи Божий докір, упокориться, визнає власний гріх і розкається, як це зробив Давид, може бути впевнений, що для нього є надія. Усякий, хто з вірою приймає Божі обітниці, знайде прощення. Господь ніколи не прожене душу, яка щиро кається. Він обіцяє: “Хіба буде триматися міцно Мого він захисту, щоб укласти мир зі Мною; і укладе він мир зі Мною” (Ісаї 27:5). “Нехай безбожник покине дорогу свою, а беззаконник — свої думки, і нехай до Господа навернеться, — і Він його помилує; і до нашого Бога, бо Він на прощення пребагатий!” (Ісаї 55:7). (Патріархи і пророки, c. [726]). ЗПІ 478.6