“І для цього я відчайдушно працюю, борючись Його силою, яка могутньо діє в мені” (Колос. 1:29). ЗПІ 89.1
Бог довірив людям Свою священну працю і просить, щоб вони виконували її з усією старанністю... Вони наповнюють своє життя безліччю турбот, відкладаючи на завтра те, що вимагає їхньої уваги сьогодні, та втрачають багато часу в болісних спробах надолужити упущене. Ці люди зможуть працювати зі значно більшою користю, якщо не будуть обтяжувати своє життя зайвими тривогами. Вони можуть виправити вади свого характеру, здобуті в юні роки. Подібно до Павла, вони можуть працювати над досягненням значно вищого рівня досконалості. ЗПІ 89.2
Божу роботу не можна виконувати коли-не-коли. Вона не матиме міцної основи, якщо братися за неї, підкоряючись миттєвому імпульсу. Натомість необхідно виконувати її терпляче, день за днем, здобуваючи нові навички й удосконалюючи методи. Уранці потрібно вставати в один і той же час. Якщо протягом дня залишити якусь роботу невиконаною, тоді доведеться надолужувати втрачене ввечері. Тому наступного дня вам забезпечені втомлений розум і загальна слабкість через явне порушення законів життя і здоров'я. ЗПІ 89.3
Усе має бути по годинах — підйом, сімейне богослужіння, прийоми їжі, робота. І це наш релігійний обов'язок... дотримуватися розпорядку... твердого зразка. Багато хто безглуздо витрачає найдорогоцінніші ранкові години, сподіваючись завершити роботу, якою вони знехтували вранці, у години, призначені для сну. Благочестя, здоров'я, успіх — усе страждає від нестачі справжньої релігійної постійності... ЗПІ 89.4
Деякі працівники звикли працювати не поспішаючи, таким необхідно навчитися працювати швидше. Роботу необхідно робити не тільки старанно, а й своєчасно. Якщо ми хочемо працювати відповідно до Божої волі, то повинні бути спритними, але при цьому вдумливими й уважними (Рукописи, т. 8, с. [326, 327]). ЗПІ 89.5