У той час, коли Лютер відкривав німецькому, народові закриту досі Біблію, Тіндаль був спонуканий Божим Духом зробити те саме для Англії. Він старанно досліджував Святе Письмо і безстрашно проповідував свої переконання, стверджуючи, що всяке вчення має бути перевірене Божим Словом. Його запал не міг не викликати протидії з боку апологетів папства. Один католик, високоосвічений доктор богослов'я, під час дискусії з ним вигукнув: “Краще ми залишимося без Закону Божого, ніж без папського!” Тіндаль відповів: “Я не визнаю папи та його законів, і якщо Бог збереже моє життя, то через кілька років я доб'юся, що хлопчина, котрий ітиме за плугом, знатиме більше з Писання, ніж ви”. ІВ 302.1
Тіндаль утвердився у своєму намірі, котрий давно плекав у серці, — дати народові Новий Завіт рідною мовою, і негайно взявся до цієї праці. Здавалося, вся Англія була закрита для нього, тому він вирішив шукати притулку в Німеччині. Тут він почав друкувати Новий Завіт англійською мовою. Незабаром було надруковано 3000 примірників Нового Завіту, у цьому ж році вийшло і друге видання. ІВ 302.2
Врешті-решт мученицькою смертю він засвідчив про свою віру, але приготовлена ним зброя допомогла іншим воїнам воювати впродовж усіх століть аж до наших днів. ІВ 302.3
У Шотландії Євангеліє знайшло захисника в особі Джона Нокса. Цей щирий реформатор не знав страху перед жодною людиною. Палаючі навколо нього вогнища, на котрих спалювали мучеників, тільки запалювали в ньому ще більшу ревність. Хоч сокира тирана була занесена над його головою, він був непохитний у своїх переконаннях, завдаючи сильних ударів праворуч і ліворуч з метою знищити ідолопоклонство. З такою відвагою він твердо прямував до здійснення своєї мети, молячись і змагаючись за справу Господню, доки Шотландія не була звільнена. ІВ 302.4
В Англії Латимер за кафедрою теж відстоював думку, що народ повинен читати Біблію рідною мовою. Автором Святого Письма, говорив він, “є Сам Бог”, і це Писання таке ж могутнє й вічне, як його Автор. “Нема царя, імператора чи правителя, який не був би зобов'язаний коритися Його святому Слову. Не ходімо кружними шляхами, але нехай Боже Слово провадить нас; не йдімо шляхами наших предків, роблячи те, що чинили вони, натомість те, що вони мали чинити”. ІВ 303.1
На захист Істини стали Барнс і Фрайт, вірні друзі Тіндаля. Їх підтримали брати Рідлі та Кранмер. Ці керівники англійської Реформації були освіченими людьми, більшість із них користувалися великою повагою Католицької Церкви за їхню ревність і побожність. Їхня опозиція папству стала результатом усвідомлення ними хиб святого престолу. Їхня обізнаність із таємницями Вавилону надавала більшої сили свідченням проти нього. ІВ 303.2
Великим принципом, який відстоювали Тіндаль, Фрайт, Латимер і брати Рідлі, було визнання Божественного авторитету Святого Письма та його достатності в питаннях віри. Вони відкидали привласнене право пап, соборів, отців церкви та королів панувати над сумлінням людини в питаннях релігії. Їхнім єдиним мірилом була Біблія, нею вони випробовували всі вчення і твердження. Віра в Бога та Його Слово підтримувала цих святих мужів, коли вони віддавали своє життя на вогнищі. ІВ 303.3