Мені було вказано на той час, коли закінчувалося проголошення вістки третього ангела. Сила Бога спочивала на Його народі; він виконав свою роботу і приготувався до години випробування, що чекала на нього. Вони отримали Пізній дощ, або відсвіження від обличчя Господнього, тому відродилося живе свідчення. Усюди пролунало останнє велике попередження, що викликало збудження й лють мешканців Землі, котрі не прийняли його. ІВ 351.1
Я бачила, як ангели на Небі поспішали в різних напрямках. Ангел, котрий мав при своєму боці рогову чорнильницю писаря, повернувся із Землі й доповів Ісусові, що виконав свою роботу — святі пораховані й запечатані. Тоді я побачила, що Ісус, Котрий звершував служіння перед ковчегом, де зберігалися Десять Заповідей, кидає кадильницю. Він підносить руки і гучним голосом промовляє: “Звершилося”. Усе воїнство ангелів знімає свої вінці в той час, як Ісус урочисто проголошує: “Неправедний нехай далі чинить неправедність, і нечестивий хай ще опоганюється, а праведний нехай далі чинить праведність, і святий хай ще освячується” (Об'явл. 22:11). ІВ 351.2
Справа кожного була вирішена на життя або смерть. У той час як Ісус здійснював служіння у святині, звершувався суд над померлими праведниками, а потім — над живими праведниками. Христос прийняв Своє Царство, здійснивши викуплення Свого народу і стерши їхні гріхи. Були визначені піддані Царства. Шлюб Агнця відбувся. І Царство, і велич царства у всьому піднебессі були дані Ісусові та спадкоємцям спасіння. Ісус зацарював як Цар над царями і Пан над панами. ІВ 352.1
Коли Ісус виходив зі Святого святих, я чула, як дзвеніли дзвіночки на Його шатах; коли Він вийшов, темна хмара оповила мешканців Землі. Більше не було посередника між винною людиною і зневаженим Богом. Доки Ісус стояв поміж Богом і винною людиною, люди ще були стримувані, але коли Він залишив це місце, їх уже ніщо не стримувало і сатана повністю опанував нерозкаяними. ІВ 352.2
Доки Ісус здійснював служіння у святині, порази не могли бути злиті, однак після того, як Його служіння там завершується і Його заступництво закінчується, ніщо вже не зупиняє гніву Божого і він люто виливається на незахищені голови грішників, котрі знехтували спасінням і зненавиділи докори. У той страшний час, коли заступництво Ісуса припиняється, святі живуть перед лицем святого Бога без Заступника. Справа кожного вирішена, кожний дорогоцінний камінь порахований. Ісус затримався на хвилинку в зовнішньому відділенні Небесної Святині, і гріхи, які були визнані в той час, коли Він перебував у Святому святих, були покладені на сатану, автора гріха, який мав зазнати покарання за них . ІВ 352.3