За основу розділу взято книгу Буття 32:24, 3311.
Гріх, який учинив Яків, обманом отримавши батьківське благословення, з новою силою нагадав йому про себе, і він боявся, що Бог дозволить Ісавові відібрати в нього життя. У своєму горі він цілу ніч молився до Бога. Мені було показано, що перед Яковом стояв ангел, відкриваючи йому в правдивому світлі його недобрий учинок. Коли ангел обернувся, щоб залишити його, Яків ухопився за нього, не бажаючи відпустити. Зі сльозами він заносить моління. Він посилається на те, що глибоко розкаявся у своїх гріхах та недобрих учинках щодо свого брата, які стали причиною двадцятилітньої розлуки з батьківським домом. Він насмілюється нагадувати про обітниці Божі й ознаки Його прихильності до нього, які отримував час від часу, коли перебував далеко від батьківського дому. ІВ 76.1
Усю ніч Яків змагався з ангелом, заносячи моління про благословення. Ангел, здавалося, противився його молитві, постійно приводячи йому на пам'ять його гріхи, водночас намагаючись вирватися від нього. Яків сповнився рішучості втримати ангела не фізичною силою, а силою живої віри. У своєму горі Яків говорив про розкаяння своєї душі, глибоке смирення, яке відчув через власні недобрі вчинки. Ангел, здавалося, ставився до його молитви байдуже, постійно намагаючись звільнитися з рук Якова. Він міг би застосувати свою надприродну силу і вирватися з рук Якова, проте не робив цього. ІВ 76.2
Але побачивши, що не подужає Якова, ангел з метою переконати його у своїй надприродній силі, торкнувся його стегна, яке одразу ж стало вивихнутим. Однак Яків не припинив своїх наполегливих зусиль навіть через фізичний біль. Його ціллю було отримати благословення, і біль у тілі не міг відвернути його думки від цієї мети. В останні хвилини боротьби його рішучість стала міцнішою, ніж на початку. Наприкінці боротьби, перед настанням дня, його віра стала ще більш палкою й наполегливою. Він не відпустить ангела, поки той не поблагословить його. “І промовив: Пусти Мене, бо зійшла досвітня зоря. А той відказав: Не пущу Тебе, коли не поблагословиш мене. І промовив до нього: Як твоє ймення? Той відказав: Яків. І сказав: Не Яків буде називатися вже ймення твоє, але Ізраїль, бо ти боровся з Богом та з людьми, і подужав”. ІВ 77.1