Мойсей увійшов до скинії, щоб розмовляти з Богом. “І промовив Господь до Мойсея: Аж доки буде цей народ зневажати Мене, і аж доки не будуть вони вірувати в Мене, у всі ті ознаки, що Я учинив був серед нього? Ударю його поразок, і позбавлю його насліддя, а тебе зроблю народом більшим і сильнішим від нього. І сказав Мойсей до Господа: І почує Єгипет, що Ти з-посеред нього вивів Своєю силою народ цей, та й скаже до мешканців цього Краю, які чули, що Ти Господь серед цього народу, що око-в-око являєшся Ти, Господи, а хмара Твоя стоїть над ними, і що Ти ходиш перед ними в стовпі хмари вдень, а в стовпі огню вночі, якщо заб'єш Ти цей народ, як одну людину, то скажуть ті люди, що чули слух про Тебе, говорячи: Через неспроможність Господа впровадити той народ до Краю, якого Він заприсяг був їм, вигубив їх у пустині...”. ІВ 135.1
Мойсей знову висловлюється проти знищення Ізраїлю та відмовляється, щоб від нього повстав народ, могутніший за Ізраїля. Цей улюблений Божий слуга виявляє свою любов до Ізраїлю, турботу про славу свого Творця і честь свого народу: “Прости ж провину цього народу через велику милість Свою, як прощав Ти цьому народові від Єгипту й аж сюди!” Досі Ти виявляв довготерпіння й милість до цього невдячного народу; яким би негідним він не був, Твоя милість незмінна. Мойсей благає: Тож чи не помилуєш Ти і цього разу, чи не додаси ще одного прикладу Божественного терпіння до тих багатьох, які Ти вже дав? ІВ 135.2
“А Господь сказав: Я простив за словом твоїм. Але, як Я живий, слава Господня наповнить увесь оцей Край. Тому всі ті люди, що бачили славу Мою та ознаки Мої, що чинив Я в Єгипті та в пустині, але випробовували Мене оце десять раз та не слухалися голосу Мого, поправді кажу, не побачать вони того Краю, що Я заприсяг був їхнім батькам. І всі, хто зневажає Мене, не побачать його! Але раб Мій Калев за те, що з ним був дух інший, і він виконував накази Мої, то Я введу його до того Краю, куди він увійшов був, і потомство його оволодіє ним”. ІВ 135.3