Сатана радів, коли Ісус залишив Небо, Свою силу й славу. Він думав, що тепер Син Божий перебуває в його владі. Спокушення святої пари в Едемі далося йому так легко, що тепер він сподівався за допомогою своєї сатанинської сили й хитрощів скинути навіть Сина Божого, урятувавши таким чином своє життя і царство. Якби йому тільки вдалося спокусити Ісуса відступити від волі Отця, його мета була б досягнута. Однак Ісус у відповідь заборонив спокусникові: “Відійди від Мене, сатано”. Він поклонявся тільки Своєму Отцеві. ІВ 170.2
Сатана претендував на володіння земним царством і навіював Ісусові думку, що Він може уникнути всіх Своїх страждань; що Йому не потрібно помирати задля придбання царств цього, світу. Якщо Він поклониться сатані, то отримає всі земні володіння і славу правителя над ними. Та Ісус був непохитний. Спаситель знав: настане день, коли ціною власного життя Він викупить царство від сатани і через деякий час усе Небо й Земля підкоряться Йому. Він обрав для Себе життя страждань і жахливу смерть як призначений Його Отцем шлях, щоб стати законним спадкоємцем земних царств та володіти ними вічно. Сатана також буде відданий у Його руки, аби, бувши знищеним смертю, уже ніколи більше не докучати Ісусові та святим у славі. ІВ 170.3