“Сказав йому його пан: Гаразд, рабе добрий і вірний! У малому був ти вірний, над великим тебе поставлю. Увійди в радість свого пана!” (Матв. 25:21). ЦДБ 141.1
О, як багато людей чекає можливості звершити якийсь великий самовідданий учинок, водночас нехтуючи незначним щоденним випробуванням, яке посилає Бог для їхньої перевірки. Саме дрібниці життя розвивають дух у чоловіках і жінках та визначають характер. Цими дрібницями не можна нехтувати, бо завдяки їм людина готується до суворих випробувань, які в майбутньому їй доведеться перенести... ЦДБ 141.2
Формування вашого характеру в жодному разі не завершилося. Щодня в його будівлю ви кладете або добру, або погану цеглину. Ви будуєте або криво, або точно і правильно, щоб виріс гарний храм для Бога. Тому не ганяйтеся за великими можливостями, натомість використовуйте теперішні малі можливості, щоб робити невеликі вчинки доброти. Ви можете явити дух Ісуса в словах, у тоні голосу, у жестах, поглядах. Хто нехтує малим і все ж улещує себе, що готовий на великі вчинки для Господа, тому загрожує небезпека зовсім відпасти. ЦДБ 141.3
Життя складається не з великих жертв і чудових досягнень, а з дрібниць. Доброта, любов, ввічливість — це риси християнина... Вам потрібно плекати дорогоцінні якості, притаманні характеру Ісуса... У нашому спілкуванні одне з одним завжди пам'ятаймо, що в досвіді інших є розділи, приховані від очей смертних. У небесних книгах записані сумні історії, які свято оберігаються від цікавих очей. Там відзначені довгі важкі битви з випробувальними обставинами, які виникають у кожному домі і день за днем підточують стійкість, віру, впевненість, поки мужність, здається, не перетворюється на руїни. Однак Ісус знає все це і ніколи про це не забуває. До таких, немов ангельські усмішки, звернені слова любові й доброти. Міцний потиск руки справжнього друга, готовність допомогти дорожчі від золота і срібла. Вони повертають людині мужність (Лист 16, 15 травня 1886 р. Двом лікарям санаторію Святої Олени). ЦДБ 141.4