“Залиште, щоб і те й друге разом росло до жнив, а під час жнив скажу женцям: зберіть спершу кукіль та пов'яжіть його в снопи, аби спалити його, а пшеницю зберіть до моєї клуні” (Матв.13:30). ЩМП 183.1
Якщо ми будемо зосереджувати нашу увагу на тому, що бентежить нас, роздумувати і говорити про це, ми можемо виявитися безнадійно спантеличеними, чого і бажає диявол. У цьому випадку нас спіткає розчарування... У своїй уяві ми можемо створити нереальний світ, ідеальну церкву, які, втім, існуватимуть лише у нашому розумі.. ЩМП 183.2
Наш світ — це грішний світ, і Церква образно представлена полем, на якому росте пшениця і кукіль. Вони ростуть разом аж до жнив. І виривати кукіль, керуючись людською мудрістю, — не наша справа, бо під впливом сатани замість куколю можна вирвати пшеницю, завдавши шкоди Божому народові. Лагідні ж і покірні серцем мають небесну мудрість, яка навчає їх не руйнувати, а зміцнювати Божий народ... ЩМП 183.3
Нікому не слід припускатися небезпечної помилки, витрачаючи дорогоцінний час свого короткого життя на вишукування й оцінку недоліків інших послідовників Христа. Наше життя насправді занадто коротке, щоб витрачати його на це. ЩМП 183.4
Якщо ми знаємо, який характер повинен розвивати в собі християнин, і бачимо в інших невідповідність цьому ідеалу, ми будемо докладати всіх зусиль, щоби протистояти нашіптуванням ворога, поки він не захопив нас під свій вплив. У відповідь ми твердо скажемо: “Я не допущу, щоб Христос страждав через мене. Я ревно вивчатиму Його характер, адже в Ньому не було навіть тіні недосконалості й егоїзму, не було жодної плями чи пороку. Христос не звеличував і не догоджав Собі, але славив Бога і діяв заради спасіння грішного людства. Я не наслідуватиму згубних рис уявних християн, я не буду повторювати їхніх помилок. Я дивлюся на дорогого Спасителя, щоб уподібнитися до Нього, я слідую повчанням Слова Божого, яке говорить: ‘Плекайте в собі ті самі думки, що й у Христі Ісусі’” (Филп.2:5) (Рев'ю енд Геральд, 8 серпня 1893 р.). ЩМП 183.5