“І Він сказав їм: Чому ви такі лякливі? Невже не маєте віри?” (Марк.4:40). ЩМП 233.1
Чому ми такі слабкі у вірі?.. У нас так мало віри, так багато сумнівів, що Господь не може здійснити для нас те, чого Він так сильно прагне. У своїй свідомості ми нерідко переживаємо гнітючі сумніви, які часом важко розсіяти. ЩМП 233.2
Як би глибоко подібні сумніви не пригнічували нас, ми маємо сміло зустрічати їх, твердо прийнявши рішення неодмінно і негайно перемогти. Не відкладайте, адже втративши віру, ви втратите і мир у своєму серці. Нам не варто висловлювати вголос свої сумніви, оскільки вони можуть привести когось ДО падіння. Досліджуйте незрозумілі вам питання у світлі Божого Слова й обговорюйте їх з Ісусом, тримаючи в руках Його обітниці. Моліться про те, щоб Господь розсіяв морок сумнівів. Скажіть Господу: “Вірю, допоможи моєму невірству!” (Марк.9:24). Нехай жодний сумнів не затримується у вашій душі. Це небезпечний гість, і якщо ви впустите його до себе, він почне тривожити ваші думки і протидіяти вірі... ЩМП 233.3
Справжня віра — це життя, а там, де життя, є і зростання. Те життя, яке походить від Ісуса, розростатиметься в серці все більше і більше. Жива віра примножує душевні сили, веде до ще більшої довіри Богові і забезпечує перемогу у випробуванні. Той, хто п'є воду життя, дану Христом, сам стає джерелом живої води, яка тече у вічне життя. У будь-яких труднощах він живитиме свою душу від джерела, прихованого в його серці. Це джерело тісно пов'язане з невичерпним Джерелом життя — Христом. ЩМП 233.4
Господь засмучується, коли ті, що сповідують Його ім'я, не живлять свою віру. Цим вони невірно представляють Бога навколишнім людям і небожителям. Лише Христос, виявлений в дусі, житті і характері віруючого, може відкрити Бога цьому світові. Душа, оновлена пізнанням про Бога і посланого Ним Ісуса Христа, живе повноцінним духовним життям, усе більше розвиваючи живий досвід віри і повноту пізнання Того, Хто наповнює все (Лист 70, 1897 р.). ЩМП 233.5