“Бо хто хоче дружити зі світом, той стає ворогом Божим” (Якова 4:4). ЩМП 316.1
Святе Письмо надає безліч доказів того, що значно безпечніше об'єднатися з Господом і втратити прихильність і дружбу світу, ніж очікувати від світу підтримки, забуваючи при цьому нашу залежність від Бога... ЩМП 316.2
Господь Сам встановив стіну розділення між тим, що в світі, і тим, що Він вибрав зі світу й освятив для Себе. Світ не визнає цієї різниці... Однак Сам Бог відділив Свій народ, тому Він наполягає на тому, щоб ми берегли себе неопоганеними світом. Як у Старому, так і в Новому Завіті Господь чітко наказує Своєму народові відрізнятися від світу своїми прагненнями, намірами, звичками, бути святою нацією, особливою Божою спільнотою, щоб привселюдно нести хвалу Тому, Хто покликав нас із темряви в чудове Своє світло. Схід не далі від заходу, ніж діти світла з їхніми звичками і прагненнями від дітей темряви. Ця відмінність буде дедалі більш чіткою і визначеною з часом наближення до завершення історії цього світу. ЩМП 316.3
У світі існує такий підхід до людини, який зветься любов'ю, який навчає нас вихваляти і лестити нашим ближнім, замість того щоб попереджати їх про небезпеку і давати поради задля їхнього ж добра. Ця любов не має небесних властивостей. Наші слова і вчинки повинні бути серйозними і ревними, особливо серед тих, хто нехтує своїм спасінням... Якщо ми об'єднаємося з ними в легковажному пустому проведенні часу, пошуках задоволення або ще в чомусь, що позбавляє розум серйозного ставлення до життя, то своїм прикладом ми будемо говорити їм: “Мир і безпека, не турбуйтеся. У вас немає жодних причин для тривоги”. Це те саме, що сказати грішникові: “Не хвилюйся, в тебе буде все гаразд”. ЩМП 316.4
Якщо ми заявляємо, що є Божими синами і дочками, то нам слід виявляти таке ставлення до невіруючих, щоб наші душі були чисті від їхньої крові, коли ми зустрінемося з ними у великий день суду (Рев'ю енд Геральд, 8 січня 1884 р.). ЩМП 316.5