“Той, Хто Свого Сина не пощадив, а видав Його за нас усіх, то хіба разом з Ним не подарує нам і всього?” (Римл.8:32). ЩМП 82.1
До того, як був даний цей чудовий, безцінний дар, увесь Всесвіт бентежився, прагнучи зрозуміти неосяжну Божу любов. Увесь Всесвіт прагнув пробудити в людських серцях вдячність, яка відповідає величі Божого дару. Чи будемо ми, люди, за яких Христос віддав Своє життя, вагатися між двома думками? Чи віддамо Богові тільки частину наших сил? Невже ми повернемо Йому тільки частину подарованих Ним здібностей і сил? Чи можемо ми вчинити так, знаючи, що Христос, будучи Вождем усього Неба, усвідомлюючи безпорадність людського роду, прийшов на цю землю в людській природі, щоб об'єднати людей з Божеством? ЩМП 82.2
Він зубожів, щоб віддати нам небесні скарби і вічну славу. Заради спасіння грішного людства Він ішов від одного приниження до іншого, аж поки не був піднесений на хрест, щоб привести до Себе всіх людей. Син Божий не міг опуститися нижче, ніж зійшов. Зійти нижче було вже неможливо. ЩМП 82.3
Це таємниця благочестя. Таємниця, яка надихнула небесні істоти служити грішному людству, щоби пробудити у світі цікавість до Плану спасіння. Ця таємниця схвилювала все Небо і спонукала його об'єднатися з людиною, щоб виконати великий Божий План спасіння гинучого світу. Щоб люди, бачачи ознаки на небі і на землі, могли приготуватися до Другого приходу нашого Господа... ЩМП 82.4
Як Голова Церкви, Христос авторитетно закликає кожного, хто називає себе віруючим у Нього, наслідувати Його приклад самозречення і самопожертви... Людей закликано негайно встати під обагрений кров'ю прапор Ісуса Христа, жертвуючи всім для досягнення вічного, славного результату — спасіння душ (Рукопис 62, 1902 р.р.). ЩМП 82.5