“Пам'ятай про дні давні, розважайте про роки усіх поколінь, запитай свого батька, і покаже тобі твоїх тих старших, а Зони тобі скажуть” (П.Зак.32:7). ЩМП 90.1
Життя людини подібне до подорожі. У ній трапляються шторми, сонячні дні, але ми завжди думаємо про те, що наближаємося до бажаних Небес. Незабаром ми опинимося там, де немає шторму й бурі. Сьогодні ми повинні прислухатися до голосу: “Навчіться від Мене, бо Я лагідний і покірний серцем, — і знайдете спокій своїм душам” (Матв.11:29). Ми щоденно повинні приймати це запрошення. Усе наше минуле записане в книзі. Ми не можемо викреслити записи з цієї книги, але, якщо забажаємо, можемо багато чого навчитися. Минуле повинне дати нам свої уроки. Якщо ми зробимо минуле своїм наставником, воно стане нашим другом. Згадуючи минуле, в якому відбулося щось негативне, ми навчимося не повторювати помилок. Нехай у майбутньому ніщо не викликає жалю. Тепер ми можемо уникнути того, що призведе до поганих наслідків. Кожний прожитий нами день стає історією. Сьогоднішнє належить нам, а вчорашнього ми не можемо змінити. Тому не засмучуйте Божого Духа сьогодні, бо завтра ми не зможемо повернути цей день, він піде від нас у минуле... ЩМП 90.2
Ісус Христос може допомогти і виявити милість усім, хто приймає її. Господь — наш Помічник, у Ньому прощення гріхів. Тільки Він може згладити гріхи минулого. Він може зміцнити розум. Якщо ми будемо розглядати минуле не як ворога, а як друга, що попереджає не заходити на заборонену територію, таким воно і виявиться для нас... ЩМП 90.3
Чи будемо ми приймати добро і відмовлятися від зла? Чи будемо покірно ходити перед Богом? Ми не повинні занепадати духом і розчаровуватися, і тоді майбутня робота, що знаходиться сьогодні поза нашим контролем, стане нашою нагородою... У нас є небагато часу для роботи. Ми не повинні турбуватися і переживати. Дивіться вгору, спрямовуйте погляд на мету нашого вищого покликання в Христі Ісусі. У нас є робота, будемо ж здійснювати її перед усім Всесвітом! Нам не слід слабнути, спотикаючись через невір'я. Бог бажає, щоб ми дивилися на Нього як на нашу повноту і прагнули цілковито бути в Ньому (Лист 66, 1898 р.). ЩМП 90.4