“Радійте завжди в Господі, ізнову кажу: радійте!” (Филип.4:4). ЗІХ 232.1
Християнинові дарується радість; він може збирати промені вічного світла, що виходять від престолу слави, і відображати їх не тільки на своєму шляху, а й на шляху тих, з ким спілкується. Висловлюючи слова надії, підбадьорення, вдячності й співчуття, він намагатиметься зробити кращими оточуючих його людей, підніматиме їх, вказуючи на небеса і нетлінну славу, спонукуватиме шукати не земні, а вічні цінності, небесну спадщину, нетлінні багатства. ЗІХ 232.2
“Радійте завжди в Господі, — закликає апостол, — і знову кажу радійте!” Куди б ми не пішли, нам всюди слід поширювати атмосферу християнської надії й бадьорості. Тоді люди, котрі не знають Христа, побачать привабливість релігії, яку визнаємо. Невіруючі зауважать постійність нашої віри. Нам потрібно більше знати про небеса — країну, де зосереджені наші радість і щастя. Ми маємо більше знати про повноту блаженної надії. Якщо ми постійно втішатимемось надією, то зможемо говорити слова підбадьорення тим, з ким зустрічаємося. “Яке любе слово, сказане до речі!” (Прип.15:23). Через нестачу особистого служіння гинуть душі. ЗІХ 232.3
Ми повинні прославляти Бога, частіше висловлюючи одне одному слова вдячності й радості не лише у повсякденному спілкуванні з віруючими чи невіруючими. Християнам дані напучування не нехтувати зустрічами для підтримки інших для передачі втішення, яке самі отримали. На зустрічах, які проводяться щотижня, ми маємо говорити про Божу доброту і Його численні милості, а також про Його силу спасати від гріха. Своїм виразом обличчя, манерою поведінки, сказаними словами і виявленим характером ми мусимо засвідчити, що служіння Богові справді благословенне. Діючи так, ми проголошуємо, що “Закон Господній — досконалий: він відживляє душу” (Псал.19:8). ЗІХ 232.4
Наші молитва і спілкування мають бути використані для підбадьорення й особливої допомоги одне одному. Кожний повинен намагатися зробити наші зустрічі якомога цікавішими і кориснішими. Найкраще це виходить тоді, коли щодня маємо нові досвіди з Богом і не вагаючись розповідаємо про Його любов у зібраннях Його народу. Якщо ви не дозволите темряві або невірству знайти місця у вашому серці, вони не виявлятимуться і на ваших зустрічах... ЗІХ 232.5
Цінність людини визначається таємницею і славою хреста. Ми побачимо і відчуємо важливість служіння нашим ближнім, щоб і вони були піднесені до Божого престолу. ЗІХ 232.6