“Все Писання натхненне Богом і корисне для навчання, для докору, для виправлення, для виховання в праведності щоб Божа людина була досконала, до всякого доброго діла готова” (2Тим.3:16, 17). ЗІХ 106.1
Бог побажав сповістити світові Істину за допомогою людей, і через Святого Духа Він зробив їх придатними для цієї справи. Бог керував їхнім розумом при виборі того, що вони мали говорити або писати. І хоча цей скарб було покладено до земних посудин, він — небесного походження. Це свідчення дійшло до нас за допомогою недосконалих висловів людської мови, однак — це Боже відкриття, і кожне покірне Боже дитя бачить у ньому славу божественної сили, сповнену благодаті й істини. ЗІХ 106.2
У Своєму Слові Бог запропонував людству знання, необхідні для спасіння. Святе Письмо повинно прийматись за авторитетне, безпомилкове відкриття Його волі. Воно є мірилом людського характеру, дороговказом до істини та критерієм наших досвідів. ЗІХ 106.3
Той факт, що Бог відкрив Свою волю людям через Своє Слово, не відкидає необхідності в постійній присутності та керівництві Святого Духа. Навпаки, Дух був обіцяний Спасителем, аби відкрити Слово Його рабам, освітити й допомогти практично використати його вчення. А оскільки Дух Божий надихав письменників Біблії, то неможливо, щоб вчення Духа у чому-небудь суперечило вченню Слова. ЗІХ 106.4
Дух не був даний з метою замінити Собою Біблію, бо Писання виразно говорить про те, що Слово Боже є мірилом, яке випробовує будь-яке вчення і переконання. Апостол Йоан зауважив: “Не всякому духові вірте, а випробовуйте духів, чи від Бога вони, бо багато лжепророків з Явилося в світі” (1Йоан.4:1). А Ісая підкреслив: “До Закону й свідоцтва! Як вони не так говорять, як це, то немає для них зорі ранньої” (Ісая 8:20)... ЗІХ 106.5
У гармонії зі Словом Божим Його Дух продовжує Свою роботу протягом усього євангельського часу. Упродовж століть, поки писалися Старий і Новий Завіти, Святий Дух, опріч відкриття, яке мало знайти своє втілення у Біблії, продовжував також передавати світло окремим людям. Біблія свідчить про те, як Святий Дух застерігав, викривав, наставляв і навчав людей у питаннях, які не мали жодного відношення до написання Біблії. Там також згадуються пророки різних часів, слова яких не потрапили на сторінки Святого Письма. І коли було закінчено роботу над канонізацією Писань, Святий Дух продовжував посилати Своє світло, застерігати й потішати дітей Божих (Велика боротьба, c. 7-8). ЗІХ 106.6