“Нічим не журіться, але в усьому молитвою та благаннями з подякою висловлюйте ваші прохання Богові” (Филп. 4:6). ВУС 20.1
Бог поставив нам за обов'язок молитися. Йому належать усі багатства Всесвіту. Він розпоряджається всіма матеріальними й духовними скарбами і може задовольнити кожну потребу зі Свого надзвичайно великого багатства. Ми отримуємо від Нього дихання; кожне земне благословення, яким ми користуємося, — Його дар. Ми залежимо від Нього не тільки в матеріальних благословеннях, а й у благодаті і силі, які допомагають нам протистояти силі спокус. Ми щодня потребуємо Хліба життя, Який дає нам духовну силу, не менше, ніж хліба насущного, що підтримує наші фізичні сили та зміцнює м'язи. Нас долають немочі й недосконалості, сумніви і спокуси, але ми можемо прийти зі своєю потребою до Ісуса, і Він не відпустить нас із порожніми руками. Ми повинні привчити себе шукати Божественного лідерства в молитві та навчитися довіряти Тому, від Кого походить наша допомога... ВУС 20.2
Ми маємо глибоко серйозно усвідомлювати свої потреби, відчувати нашу неміч і залежність від Бога та приходити до Нього в розкаянні душі з розбитими серцями. Свої прохання повинні підносити в досконалій покорі; кожне бажання слід узгоджувати з волею Бога, і Його воля мас здійснюватися в нас... ВУС 20.3
Якщо ми будемо ходити у світлі, як Христос у світлі, то зможемо приступати до престолу благодаті зі святою відвагою. Ми зможемо згадувати Його обітниці з живою вірою і благати про їхнє виконання. Хоч ми слабкі, недосконалі, недостойні люди, але “Дух допомагає нам у наших немочах”... Звернувшись до Бога з проханням, ми не повинні потім залишити його, натомість говорити подібно до Якова, котрий боровся цілу ніч з ангелом: “Не пущу Тебе, коли не поблагословиш мене”. І тоді ми переможемо... ВУС 20.4
Тільки завдяки постійному пильнуванню в молитві та вияву живої віри християни зможуть зберегти свою чистоту серед спокус, з якими підступає до них сатана... Постійно розмовляйте зі своїм серцем мовою віри: “Ісус сказав, що прийме мене, і я вірю Його слову. Я хвалитиму Його, прославлятиму Його Ім'я”. Сатана стоятиме поруч, нашіптуючи вам, що ви не відчуваєте жодної радості. Відповідайте йому: “У мене є все, щоб радіти, бо я Божа дитина. Я вірю в Ісуса” (Ознаки часу, 15 травня 1884 р.). ВУС 20.5