“І ходив Енох з Богом по тому, як породив він Метушалаха, три сотні літ, І породив він синів та дочок” (Бут. 5:22). ВУС 202.1
Енох дізнався з уст Адама сумну історію гріхопадіння та дорогоцінну вістку про безмежну Божу милість, виявлену в дарі Його Сина як Спасителя світу. Він повірив і цілком покладався на цю обітницю. Енох був святою людиною. Він служив Богові від щирого серця. Він бачив, наскільки розбестилася людська сім'я, і відокремився від нащадків Каїна, докоряючи їм за велике безчестя. Та на Землі все ж були люди, які визнавали Бога і служили Йому зі страхом. Однак праведний Енох був настільки пригнічений зростанням безчестя грішників, що вирішив утримуватися від щоденного спілкування з ними, побоюючись, щоб їхнє невір'я не впливало на нього і щоб у його ставленні до Бога не поменшало святого благоговіння, якого вартий Його величний характер. Його душа стогнала, коли він з дня на день бачив, як вони зневажають авторитет Бога. Він вирішив відокремитися від них і проводити переважну частину часу на самоті, присвячуючи себе роздумам і молитві. Він ходив перед Богом і молився про те, щоб пізнати Його волю ще досконаліше, щоб виконати її. Бог спілкувався з Енохом через Своїх ангелів і давав йому Божественні настанови. Господь відкрив йому, що Він не буде вічно миритися з бунтарством людей і має намір винищити гріховний рід водами потопу. ВУС 202.2
Прекрасний Едемський сад, з якого були вигнані наші прабатьки, залишався на Землі доти, доки Бог не вирішив знищити її потопом. Господь насадив цей сад та особливим чином благословив його, і за Своїм чудовим провидінням Він забрав його із Землі, аби повернути знову в ще більшій пишноті, ніж спочатку. Бог мав намір зберегти зразок Своєї досконалої творчої роботи від прокляття, яке гріх приніс на Землю... ВУС 202.3
Енох продовжував духовно зростати в спілкуванні з Богом. Його обличчя світилося святістю... Господь любив Еноха, оскільки той невідступно слідував за Ним... Він прагнув ще більше зблизитися з Богом, Якого він боявся, перед Яким схилявся з богобійним трепетом. Господь не дозволив Еноху померти, як інші, але послав Своїх ангелів взяти його на Небеса живим. У присутності праведних і нечестивих Енох був узятий від них (Ознаки часу, 20 лютого 1879 р.). ВУС 202.4