“Навіть більші від них зробить, бо Я іду до Отця” (Івана 14:12). ВУС 255.1
Христос звершував служіння переважно в межах Юдеї. Але хоч Його особисте служіння й не поширювалося на інші землі, люди з різних країн слухали Його вчення та несли Його вістку по всьому обличчю Землі. Багато розповідей про Ісуса були пов'язані передусім з Його дивовижними чудесами. І ось тепер вістка про Його страждання та смерть, свідками яких мали стати багато з тих, хто прийшов на Пасху до Єрусалима, досягне всіх кінців Землі. ВУС 255.2
Як представники Христа, апостоли повинні будуть справити вирішальний вплив на всіх людей. Те, що вони були простими й скромними людьми, не применшить їхнього впливу, але, навпаки, збільшить, їхні слухачі звернуться своїми думками не до них, а до Величі Небес... Їхні слова віри переконають усіх, що вони діють не власною силою, а лише продовжують справу, розпочату Господом Ісусом, коли Він був іще з ними. Упокоривши себе, вони проголошуватимуть, що Той, Якого розіп'яли юдеї, був Князем життя, Сином живого Бога, і що Його Ім'ям вони чинять справи, які робив Він... ВУС 255.3
Увесь Всесвіт перебуває під владою Князя життя... Він сплатив викуп за весь світ. Усі можуть мати через Нього спасіння. Він закликає нас бути слухняними, вірити, приймати й жити. Він зібрав би воєдино Церкву, охопивши всю людську сім'ю, якби всі залишили чорний прапор бунту та стали під Його прапор. Віруючих у Нього Він представить Богові як Своїх вірних підданих. Він — наш Посередник так само, як і Викупитель. Він захистить Своїх вибраних послідовників від сил сатани й переможе всіх їхніх ворогів... ВУС 255.4
Христос хотів, щоб Його учні знали: Він не залишить їх сиротами... Він мав померти, але бажав, щоб вони розуміли, що Він житиме знову. І, хоч після вознесіння Його не буде з ними, вони вірою зможуть дивитися на Нього й пізнавати Його, а Він відчуватиме до них таку ж любов, як і в той час, коли Він був з ними. ВУС 255.5
Христос запевнив Своїх учнів, що після Його воскресіння Він явиться їм живим... І тоді вони зрозуміють те, чого не розуміли колись, — між Христом і Його Отцем існує досконала єдність, і єдність ця існуватиме вічно (Рев'ю енд Геральд, 26 жовтня 1897 р.). ВУС 255.6