“Людський Син прийшов не губити людські душі, а спасати їх” (Луки 9:55). ВУС 285.1
Іван був улюбленим учнем Ісуса. Ісус любив його за віру, довіру та щиру любов, яку той виявляв до Нього. Його любов до Христа відрізнялася простотою й запалом. Багато хто думає, що ця любов до Христа була чимось природним для характеру Івана, і цей учень нерідко зображений художниками у вигляді м'якого, тендітного юнака з жіночим складом характеру, але таке уявлення помилкове. Іван та його брат були названі “синами грому”. Іван був людиною доволі рішучою, але він засвоїв уроки великого Вчителя. У нього були свої недоліки, і будь-який вияв неповаги до Ісуса викликав у нього обурення та войовничий дух. Його любов до Христа була любов'ю душі, спасенної заслугами Ісуса, але, крім цієї любові, існували й недобрі риси, які потрібно було подолати. Одного разу вони з братом заявили про свої права на найвище становище в Небесному Царстві, а іншим разом Іван заборонив чоловікові виганяти бісів і зціляти людей, тому що той не ходив разом з учнями. А ще, коли він побачив, що самаряни зневажливо поставилися до його Господа, він захотів звести вогонь з неба, щоб винищити їх. Однак Христос заперечив йому, сказавши: “Людський Син прийшов не губити людські душі, а спасати їх”. ВУС 285.2
Характер і вчення Христа були для учнів і настановою, і прикладом, а благодать Христова була перетворювальною силою, спроможною здійснити чудові зміни в їхньому житті. Природні схильності, дух критики та помсти, марнославство, злі думки — усе це було в характері улюбленого учня, й усе це йому слід було подолати, щоб він міг стати представником Христа. Він був не тільки слухачем, а й виконавцем слів свого Господа. Він навчився в Ісуса бути лагідним і покірним серцем... Таким був результат його спілкування з Творцем... ВУС 285.3
Нам потрібно постійно пильнувати, бо наближається Прихід Христа, наближається той час, коли сатана діятиме “з усякою силою, ознаками, фальшивими чудесами, з усякою оманою неправди для тих, які гинуть, бо любові до правди вони не прийняли, аби спастися”. Ми повинні досліджувати великий Зразок і ставати схожими на Ісуса, лагідного та покірного серцем, чистого та святого. Ми повинні завжди пам'ятати, що Бог поруч з нами й усі великі та малі справи перебувають під Його владою (Ознаки часу, 20 квітня 1891 р.). ВУС 285.4