“А я буду держатися завжди Закону Твого, на вічні віки!” (Псал. 119:44). ВУС 291.1
Який прекрасний у своїй простоті, повноті та досконалості Закон Єгови!.. ВУС 291.2
У Божому Законі немає жодної таємничості. Найбільш немічний розум може осягнути ці правила, щоб жити за ними та формувати свій характер за Божественним зразком... ВУС 291.3
Безмежна жертва, яку приніс Христос, щоб звеличити та прославити Закон, свідчить про те, що його вимоги до законопорушника не ослабнуть ні на йоту. Христос прийшов сплатити борг, який власними злочинами грішник накликав на себе, і Своїм прикладом навчити нас, як дотримуватися Божого Закону. Христос сказав: “Я зберіг Заповіді Мого Отця”. Маючи перед очима факти, які настільки очевидно підтверджують вимоги Божого Закону, а також Небеса та вічне життя, котрі надихають надією та спонукають до дії, не можна збагнути розумом, чому так багато хто з тих, хто називає себе Божими слугами, можуть відкидати Його Закон і вчити грішників, ніби вони не підзвітні його розпорядженням! Яка фатальна омана! Цю єресь вигадав сатана, і з її допомогою спокусив Єву на гріх. Сумні наслідки цього злочину перед нами... ВУС 291.4
Христос прийшов вказати на шлях спасіння. І оскільки прообразні служіння Старого Завіту втратили своє значення (коли образ зустрівся з прообразом у смерті Христа), ми могли б розраховувати, що якби Десятислівний Закон втратив свою силу, то Христос сповістив би про його скасування. Якби старозавітні Писання припинили бути керівництвом для християн, Він повідомив би про це... ВУС 291.5
Святі пророки передбачили обставини народження Христа, події Його життя, Його місію, смерть і воскресіння. У Старому Завіті ми знаходимо Благу вістку про майбутнього Спасителя. У Новому Завіті ми знаходимо Благу вістку про з'явлення Спасителя, як і було передбачено в пророцтві... ВУС 291.6
Немає жодної розбіжності між вченням Христа в Старому та Новому Завітах... ВУС 291.7
В останній вістці Христа до Його Церкви, яка прозвучала на Патмосі, воскреслий Спаситель благословляє тих, хто пильнує Закон Його Отця: “Блаженні ті, що виперуть свій одяг, щоб мати право на дерево життя і ввійти брамами до міста” (Рев'ю енд Геральд, 14 вересня 1886 р.). ВУС 291.8