“Бо [в Ісусі Христі] не має значення ні обрізання, ні необрізання, але нове творіння” (Гал. 6:15). ВУС 297.1
Одна лише благодать Ісуса Христа здатна перетворити кам'яне серце на серце тілесне і зробити його живим для Бога. Люди можуть звершувати великі справи перед обличчям світу; у них може бути безліч високих досягнень в очах навколишніх, але жодний талант, жодне уміння, жодна здібність, ціновані у світі цьому, не спроможні перетворити характер і зробити потворне чадо гріха чадом Божим, спадкоємцем Небес. Не в нашій волі виправдати душу, освятити серце... ВУС 297.2
Наскільки дивовижний Божий План спасіння людства, який розширює й підносить наші уявлення про любов Бога! Як міцно він з'єднує наші серця з великим серцем Безмежної Любові! Яке задоволення він допомагає нам знаходити в служінні Йому, коли наші серця підпорядковуються заклику Його любові та милості!.. ВУС 297.3
Такою є праця, яку ми маємо звершити. Ми повинні мати віру, керовану любов'ю та здатну очищати душу. Через віру наше життя має бути сховане з Христом у Богові. І тоді ми будемо захищені в Богові, бо світ не розрізняє цінностей християнського характеру. Світ захоплюється чесністю та проявом достоїнств християнського характеру, але водночас він насміхається з істинної християнської совісності, адже вона викриває його в гріху. Живі камені, сяючи в духовному храмі Господньому, вкрай дратують сатану, і він з усіх сил прагне загасити це світло й затулити Сонце праведності, кинувши свою тінь між душею і Богом... ВУС 297.4
Християнам необхідно виявляти словом і прикладом цінність християнського характеру перед обличчям людей і ангелів. Це під силу тільки тим, хто приймає Христа як свого особистого Спасителя, і для них Христос пішов приготувати небесні оселі. Деякі люди заявляють, що місце на Небесах приготоване для всіх, і водночас визнають, що далеко не всі готові до небесного життя. Якби всі взяли Істину, якою вона є в Ісусі, і знайшли їй місце у святині своєї душі, щоб освятитися нею, то були б гідні Небес... ВУС 297.5
Той, чиє життя сховане з Христом у Богові, хто зодягнувся в Його праведність, має право на спадщину нетлінну, непорочну і нев'янучу (Ознаки часу, 2 травня 1892 р.). ВУС 297.6